Борошняні кондитерські вироби, мають велике значення у харчуванні населення


Органолептичні ознаки щільності сиропу



Сторінка73/133
Дата конвертації05.02.2019
Розмір1,13 Mb.
1   ...   69   70   71   72   73   74   75   76   ...   133
Органолептичні ознаки щільності сиропу

проби

Вміст цукру в сиропі, %

Температура кипіння у відкритому посуді, 0С

Відносна щільність при температурі 20 0С

Підсоложена вода

-

10

100,1

1,038

Підсоложена вода

-

20

100,3

1,081

Солодка вода

-

30

100,6

1,127

Солодка вода

-

40

101,0

1,177

Клейка крапля:

  • Сироп слабкий

  • Сироп середній

  • Сироп міцний

1

1



1

50

60



65

101,8


103,0

103,9

1,230

1,287


1,317

Нитка тонка

2

70

105,5

1,349

Нитка середня

3

75

107.0

1,381

Нитка товста

4

80

109,4

1,412

Кулька м'яка

5

85

113,0

1,445

Кулька середня

6

90

- 119,6

1,480

Кулька міцна

7

95 .

127,0



Карамель

8

98

165,0

-

При подальшому випаровуванні води концентрація сиропу буде підвищуватися і при вмісті 80—95 % її визначають (по п'ятій, шостій, сьомій пробі) таким чином. У чайну ложку набирають киплячого си­ропу і швидко занурюють її в холодну воду.

Таблиця 9



Концентрація патокового розчину, %

Температура кипіння патокового розчину, 'С

Концентрація патокового розчину. %

Температура кипіння патокового розчину, 'С

10

100,1

75

104.9

30

100.4

50

106.5

50

101.0

85

109.0

70

103,7

90

113.6

З охолодженого сиропу можна пальцями скатати м яку, середньої твердості або тверду кульку. Коли в сиропі залишиться тільки 2 % води, а вміст цукру підвищиться до 98 %, скатати кульку вже не вдається, оскільки маса буде ламатися. Сироп за такої щільності перетворюється на карамель, яка вважається готовою, якщо після охолодження вона при розкусуванні не липне до зубів, а розсипа­ється на дрібні шматочки.

Температура кипіння розчинів патоки нижча, порівняно з чис­тими цукровими розчинами за однакових концентрацій (щіль­ності) перших та других (табл. 9).

Користуючись таблицею температур кипіння цукрових сиропів і таблицею температур кипіння патокових розчинів при атмосфер­ному тискові, можна визначити температуру кипіння і цукрово-патокового сиропу для різних температур, враховуючи вміст в них цукру і патоки.

Приклад. Для приготування помади потрібно 10 частин цукро­вого піску і 1 частину патоки. Вміст цукру в готовій помаді пови­нен складати 88 %. Визначити кінцеву температуру кипіння по­мадного сиропу.

За таблицями 8 і 9 визначаємо, що при вмісті цукру 88 % цукровий сироп кипить при температурі 117°С, а патоковий — 111,8°С. Температура кипіння цукрово-патокового сиропу становитиме:

(117 х 10 + 111,8 х 1) : 11 - 116.5 0С.

Якщо варити сиропи у вакуум-апаратах, то температури ки­піння будуть значно нижчими, а процес — більш швидким.

Деякі вироби з дріжджового (кекси, ромові баби) і бісквітного тіста (кекси, заготівки для тістечок і тортів) просочують солод­кими ароматизованими сиропами. Ці сиропи надають виробам соковитості, покращують аромат і смак.

Інколи сиропи використовують для змащування поверхні ви­робів після випікання (булочка лимонна, шафранова, з маком), що надає їм особливого блиску і аромату.

Для ароматизації сиропів використовують коньяк, міцні де­сертні вина, лікери, фруктові соки, есенції та інші ароматизатори.

Для просочування виробів готують сиропи двох видів: звичай­ний і кавовий.



СИРОП ДЛЯ ПРОСОЧУВАННЯ ВИРОБІВ (ЗВИЧАЙНИЙ)

Цукор-пісок 513 г, вода 564 г, есенція ромова 1,9 г, коньяк або десертне вино 48 г. Вихід 1000 г. Вологість 50 %.

Цукор-пісок і воду у співвідношенні 1:1,1 доводять до кипіння, постійно помішуючи. Знімають піну, кип'ятять 1—2 хв. і охолоджують до 20 0С. Потім додають ароматизатори (коньяк або десертне міно, ромову есенцію). Не мож­на ароматизувати сироп гарячим, бо він втратить свій аромат.

Для просочування бісквіту сиропи рекомендується ароматизувати світлими винами, темні або червоні вина надають йому брудного сірого відтінку. Кремові бісквітні вироби просочують сиропами з коньяком, білим десертним вином,- світлими лікерами.

Сиропи, що використовують для просочування фруктових біс­квітних виробів, ароматизують фруктовими соками, винами з аро­матом і смаком фруктів, лимонною чи апельсиновою цедрою.

З есенцій використовується ромова, ванільна, лимонна, апельси­нова, полунична тощо. Не рекомендується застосовувати м'ятну або медову есенцію, які надають кремовим виробам неприємного смаку.

Перед просочуванням вироби обов'язково витримують 6—8 го­дин для закріплення структури тіста..

Вимоги до якості: сироп прозорий, в'язкий, з яскраво виявленим ароматом коньяку, вина, есенції.

КАВОВИЙ СИРОП ДЛЯ ПРОСОЧУВАННЯ БІСКВІТУ

Цукор-пісок 527 г. кава натуральна смажена 15 г, коньяк 30 г, вода 527 г. Вихід 1000 і. Вологість 50 %.

Цей сироп використовують для просочування бісквітних заготівок до ка­вових тортів і тістечок.

Спочатку готують кавову витяжку. Взяту за рецептурою воду ділять на три частини. Першу частішу води доводять до кипіння, заливають нею натуральну мелену каву, доводять до кипіння і залишають на 2—3 хв., щоб осів осад. Кавовий настій проціджують, а осад заливають другою порцією киплячої води і настоюють 2—3 хв. Після фільтрації осад заливають третьою порцією киплячої води і процедуру повторюють. Три порції кавової витяжки з'єднують, додають цукор згідно рецептури, доводять до кипіння, знімають піну і охолоджують до 20'С. У охолоджений сироп додають коньяк.

Вимоги до якості: сироп в'язкий, кавового кольору, з сильним запахом кави.



ІНВЕРТНИЙ СИРОП

Цукор-пісок 699 г, кислота молочна (55 %) 5 г. вода 308 г. Вихід 1000 г. Вологість 30%.

Цукор з'єднують з водою у співвідношенні 10:4,4, доводять до кипіння, знімають піну, додають кислоту і уварюють 25—30 хв. до температури 107— 108'С. За цей час під дією температури і кислоти відбувається інверсія — розклад сахарози на прості цукри: глюкозу і фруктозу, внаслідок чого сироп набуває нових властивостей.

Інвертний сироп на 10 % солодший за звичайний цукровий си­роп. Він дуже гігроскопічний, тому вироби, виготовлені з додаван­ням інвертного сиропу, довго не черствіють. Інвертний цукор має антикристалізаційні властивості, тобто запобігає зацукровуванню (утворенню кристалів цукру) міцних цукрових сиропів і карамелі, тому використовується як замінник патоки.

Якщо тісто готується на харчовій соді, то в присутності інверт­ного сиропу посилюється розпушування.

Молочну кислоту можна замінити лимонною (2,4 г на 1 кг сиро­пу) або оцтовою кислотою 33 % концентрації (31,4 г на 1кг сиропу).

Якщо смак сиропу квасний рекомендується провести його ней­тралізацію 10 % розчином харчової соди. Для цього сироп охолод­жують до температури 80—90'С і поступово при перемішуванні вливають розчин соди.

При цьому відбувається бурхливе піноутворення. Після охо­лодження сироп використовують на виробництві. На 10 кг цукру використовують приблизно таку кількість харчової соди: 40 г для молочної кислоти 55 % концентрації, і 42 г для кристалічної ли­монної кислоти. При температурі 16—20°С інвертний сироп може зберігатися протягом місяця і довше. Варити і зберігати сироп по­трібно в металевому посуді — алюмінієвому чи з нержавіючої сталі.

Інвертний сироп має бути прозорим, в'язким, тягучим, жовту­ватого кольору, солодким на смак.



ТИРАЖ

Цукор-пісок 800 г, вода 300 г, лимонна есенція 1 г. Вихід 1000г. Вологість 22 %.

Цукор перемішують з водою, доводять до кипіння, знімають піну і ува­рюють до температури ИО'С (проба № 4 — товста нитка). Сироп охолоджу­ють до 80°С, додають есенцію і одразу використовують.

Тираж використовують для глазурування поверхні пряників, а також фруктів, якими оздоблюють поверхню тортів, тістечок. Як­що потрібно заглазурувати тільки верхню сторону пряників, ши­рокий пензлик умочують у гарячий сироп і розтирають поверхню виробів поки тираж почне біліти. Після цього вироби залишають на остаточне підсушування.

При глазуруванні всієї поверхні пряники засипають у гарячий сироп (5 кг пряників на 600—800 г сиропу), ретельно вимішують і відкидають на металеві сита, щоб стік надлишковий сироп, а поверх­ня виробів підсохла

Пряники викладають в один ряд, щоб уникнути злітання.

Фрукти можна глазурувати, обливаючи їх гарячим тиражем або перемішуючи їх у сиропі з наступним підсушуванням.

Високоякісний тираж після підсихання лежить на поверхні ви­робів тонкою, сухою, білосніжною, кристалічною плівкою.

ПОМАДА БІЛА ОСНОВНА

Цукор—пісок 795 г, патока крохмальна 119 г, есенція 2,8 г. Вихід 1000г. Вологість 12 %.

Помада — це напівфабрикат білого кольору, щільної, пластичної консис­тенції. При температурі 45—50 0С вона плавиться, перетворюючись на тягучу білу масу. Процес приготування помади складається з таких стадій: приго­тування помадного сиропу, охолодження сиропу до 30— 40 0С, збивання си­ропу в помаду, достигання помади протягом 12—24 год. підготовка помади до глазурування (розігрівання до 45—50 0С, ароматизація її і, якщо треба, під­фарбування).



Приготування помадного сиропу. Цукор розчиняють у воді (співвідношен­ня 3:1) і, постійно перемішуючи, доводять до кипіння.

При закипанні на поверхні сиропу утворюється піна, о якій збираються сторонні домішки, що містяться в цукрі.

Піну акуратно збирають, а кристалики цукру, що налипли на внутрішніх стінках каструлі, змивають сиропом. Каструлю накривають кришкою і ува­рюють сироп при сильному нагріві.

Якщо варити сироп при слабкому нагріві, помада буде мати темний відті­нок, а кришка запобігає кристалізації (зацукровуванню) сиропу. Під час кипін­ня бризки сиропу потрапляють на стінки каструлі, перетворюються на кристали цукру, які налипають, падають назад у сироп і викликають його кристалізацію.

Пароутворення під кришкою запобігає утворенню кристалів на стінках каструлі, оскільки змиває їх конденсатом води.

Таким чином сироп уварюють до температури 107—108 0С і додають антикристалізатори: підігріту до 45—50°С патоку або інвертний сироп (1 кг патоки замінюють 1,1 кг інвертного сиропу), або харчову кислоту (на 10 кг помади бе­руть 10 г оцтової кислоти 80 %).

Антикристалізатори попереджують зацукровування сиропу і сприяють утворенню більш дрібних кристалів при збиванні, що підвищує якість по­мади. Антикристалізатори потрібно додавати чітко за рецептурою. Якщо до­дати менше норми, при збиванні утворюється помада груба з великими крис­талами, що швидко зацукровується на виробах. При збільшенні норми пома­да довго не збивається і не засихає на виробах.

З антикристалізаторами помадний сироп уварюють до температури 115— 116°С (проба № 5 — м'яка кулька). Тривале уварювання призведе до більш повної інверсії сахарози і до погіршення якості помади.



Охолодження помадного сиропу. Готовий сироп швидко охолоджують. При повільному охолодженні в ньому утворюються великі кристали, від чого помада буде грубокристалічною. Малу кількість сиропу охолоджують у проточній воді чи у льоді. Велику кількість — на спеціальному столі з мар­муровою чи металевою стільницею, під якою по трубах циркулює холодна вода. У цьому випадку сироп виливають на стіл шаром 2—3 см і поверхню збризкують водою.

На великих кондитерських фабриках помадний сироп охолоджують і од­ночасно збивають у помадозбивальних машинах. Ці машини складаються зі шнеку, який охолоджується водою, що тече в протилежному напрямку.

Помадний сироп охолоджують до 35—40 0С. За такої температури утво­рюються найдрібніші кристали і зберігається така в'язкість, яка не усклад­нює збивання помади. Якщо температура сиропу буде вища, помада зіб'ється дуже швидко, але в ній утворяться великі кристали, що призведе до зни­ження якості готової помади.

За низької температури помада буде з дрібними кристалами, але довго не збиватиметься, оскільки у густому сиропі уповільнюється кристалізація цукру.



Збивання сиропу у помаду. Малу кількість сиропу збивають вручну лопат­кою. Посуд .та інвентар для цього повинні бути з нержавіючої сталі в алю­мінієвому посуді готова помада набуде сірого кольору.

Під час збивання сироп спочатку мутніє, насичуючись бульбашками по­вітря, в'язкість його поступово збільшується і, врешті-решт, перетворюється на щільну, пластичну, білосніжну масу.

Якщо помада довго не утворюється (переварили з патокою або надмірно охолодили сироп), то можна додати трохи готової помади чи просіяної цукрової пудри. Але така помада буде низької якості, оскільки утворяться великі кристали цукру.

Якщо антикристалізаторів не вистачає, а сироп уварюється короткий час, помада, навпаки, дуже швидко набивається, перетворюючись на тверду груд­ку, що також негативно впливає на її якість.

Готову помаду рекомендується залишати на 10—15 хв., а потім знову перемішати, щоб утворилась однорідна консистенція.

«Достигання» помади. Готову помаду перекладають у металеві лотки, щоб не завітрювалась, накривають пергаментом чи вологою тканиною і ви­тримують 12—24 год. у прохолодному приміщенні. При цьому відбувається так зване «достигання», тобто закінчується процес кристалізації й кристали рівномірно розподіляються по всьому об'єму помади. Інколи на поверхні по­мади з'являється невелика кількість густого цукрового сиропу, що свідчить про недостатнє збивання помади.

Підготування помади до використання. Для оздоблення виробів помаду розігрівають (при інтенсивному перемішуванні лопаткою) до 45—50 0С на водяній бані. При недостатньому перемішуванні помада може підігрітися нерівномірно, що призведе до її швидкого зацукровування, втрати блиску і появи на глазурованій поверхні виробів тріщин. Ті ж самі ознаки буде мати помада, перегріта до 60 0С. д.

Внаслідок нагрівання помада стає тягучою і зручною для глазурування. Але при тривалому зберіганні на водяній бані, навіть без додаткового підігрівання. помада поступово гусне і, врешті-решт, стає непридатною для використання. Тому помаду розігрівають невеликими порціями і використовують одразу. Густу помаду розводять невеликою кількістю цукрового сиропу.

Коли помада стає рідкою, її ароматизують есенцією, можна додати лікер, вино або підфарбувати харчовими барвниками. Для підсилення блиску та уповільнення процесу черствіння до помади додають яєчний білок чи вершкове масло (0,2 % від маси цукру) або перед глазуруванням виріб змащують фруктовою начинкою.

Вимоги до якості помади: білого кольору, маса однорідна, консистенція щільна, пластична; заглазурована поверхня виробів блискуча, гладка, суха, не липка; помада лежить тонким шаром.

Помаду використовують для глазурування поверхні кексів, ромових баб, деяких булочок, а також тістечок і тортів. При застиганні на поверхні виробів помада утворює суху, блискучу, білу і плівочку, що надає виробам святковості. При порушенні технологічного режиму приготування помади виникає брак. Причини виникнення браку зведено до табл. 10.



На основі білої цукрової помади готують її різновиди: шоко­ладну, кавову, лимонну, рожеву, фісташкову та інші. На молоці можна готувати помаду молочну.

Таблиця 10



Види браку

Причини виникнення браку

Помада зацукрована

Помада груба, без блиску

Помада швидко відмокає на поверхні виробів


— помаду варили в каструлі з відкри­тою кришкою і зацукреними стінками;

— повільне охолодження помадного «сиропу;

— недостатня кількість антикристалізаторів у помаді;

— недостатній час варили з антикристалізаторами;

— значне перегрівання помади (по­над 60°С) на водяній бані перед гла­зуруванням;

— до помадного сиропу додали цук­рової пудри для прискорення пронесу утворення помади;

— недостатня кількість антикристалізаторів;

— збивання недостатньо охолодженого помадного сиропу;

— незначне перегрівання помади пе­ред використанням;

— антикристалізаторів використано більше як треба;

— недостатнє уварювання помадного сиропу перед уведенням антикриста­лізаторів;

— збільшення строків варіння з антикристалізаторами.



ПОМАДА ШОКОЛАДНА

Цукор-пісок 755 г, патока крохмальна 113 г, какао-порошок 47 г, пудра ванільна 2 г, есенція 3 г. Вихід 1000 г. Вологість 12 %.

Биту основну помаду розігрівають до 45—50° С. додають просіяний ка­као-порошок, ванільну пудру, коньячну есенцію (ромову) і добре перемішують до утворення однорідної маси.

Вимоги до якості: однорідна, пластична, блискуча маса коричневого кольору.

ПОМАДА КАВОВА

На 1 кг білої основної помади: 80 г кавового лікеру або 160 г кавової витяжки (100 г води, 5 г натуральної меленої кави).

До розігрітої на водяній бані білої основної помади додають кавовий лікер або кавову витяжку, яку готують так само, як і витяжку для кавового сиропу.



ПОМАДА. РОЖЕВА (ВИШНЕВА, ПОЛУНИЧНА)

На 1 кг білої основної помади: 80 г лікеру рожевого або вишневого, по­луничного, ожинового тощо, і кілька крапель червоного барвника кармін.

Готують так само, як кавову помаду. Замість лікерів можна використати натуральні соки ягід.



ПОМАДЛ ФІСТАШКОВА

На 1 кг білої основної помади: 80 г натурального сиропу з аґрусу чи яблук, 5 г десертного вина з яблук або аґрусу, слив, грушок, кілька кра­пель жовтого (тартразін) і синього (індиго) барвників.

Готують так само, як кавову помаду.



ПОМАДА МОЛОЧНА

Цукор-пісок 638 г, патока крохмальна 199 г, молоко незбиране 797г, пудра ванільна 4 г. Вихід 1000 г. Вологість 12 %.

Молочну помаду готують так само, як білу основну, але з деякими від­мінностями. Помадний сироп уварюють на слабкому нагріві довше, ванільну пудру додають до охолодженого сиропу перед збиванням помади. Готова по­мада має світло-коричневий колір і ніжний вершково-молочний смак.



Каталог: Files -> downloads
downloads -> Інформаційне повідомлення «Факти про алкоголь та наслідки його вживання»
downloads -> «Шкідливість алкогольного впливу»
downloads -> «Сигарети, алкоголь, міфи та реальність»
downloads -> Урок тренінг. Мета: ознайомити учнів з небезпечними наслідками вживання алкоголю; вчити приймати свідомі рішення; розвивати особисту і громадянську
downloads -> Діяльність психологічної служби з профілактики і корекції алкоголізму та наркоманії серед неповнолітніх
downloads -> Про шкоду паління та алкоголізму
downloads -> Профілактика вживання алкоголю серед молоді
downloads -> Про шкідливість алкоголю і куріння
downloads -> Тема Алкоголь та здоровя
downloads -> Картка навчального закладу, що має статус експериментального навчального закладу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   69   70   71   72   73   74   75   76   ...   133


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка