Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп груші в умовах західного лісостепу україни



Сторінка147/204
Дата конвертації05.02.2019
Розмір4,88 Mb.
1   ...   143   144   145   146   147   148   149   150   ...   204
Виклад основного матеріалу. Одним із механізмів протидії рослин негативним температурам є їх здатність віддавати воду із клітин у міжклітинні простори. Цей процес супроводжується виділенням тепла [5]. Тривала дія низьких негативних температур спричинює висушування (зневоднення) тканин стебел рослин, що також призводить до їх загибелі [6]. Різка, хоча й нетривала дія низької температури може спричинити замерзання вільної води, що супроводжується її розширенням, а це у свою чергу може призвести до розриву клітинних оболонок і тканин стебел рослини.

Для вивчення морозостійкості рослин поряд із методом диференційно- термічного аналізу [12] застосовували і прямий лабораторний метод проморожування. Останній дає змогу оцінити морозостійкість за об’єктивними ознаками пошкодження рослин та дії на них низькими температурами з використанням холодильної камери [11]. Ступені стійкості ожини (міжвузля і бруньок) вивчали у сортів: Торнфрі, Оріон Торнлес, Агавам, Ерлі Вільсон, Техас, Тайбері; гібридів: ГО-3-5, ГО-3-6, ГО -1-13, ГО -1-20, ГО-2-22.

На початку дослідження було визначено морфологічну структуру кущів кожного сорту і гібрида. У результаті встановлено, що кущі за архітектонікою розділяють на “росянки”, стебла яких стеляться по землі, і “куманіки” – з прямостоячими стеблами. За цим показником сорти розділили за формою куща: “куманіка” – Агавам, Техас; “напівкуманіка ” – Торнфрі, ГО-1-13, ГО-1-20, ГО-2-22; “росянки” – Оріон Торнлес, Ерлі Вільсон, ГО-3-5, ГО-3-5, Тайбері.

Проморожування міжвузля стебел і бруньок за t -17°С і - 20°С дали змогу встановити стійкіші до низьких температур сорти і гібриди.

За t -17°С менше підмерзали міжвузля і бруньки у сорту Агавам – відповідно 0,2 і 1,0 бала, Техас – 0,2 і 1,5 бала, Торнфрі – 0,5 і 2,0 бала, ГО-1-13 –0,5 і 2,5, ГО-1-20 – 0,5 і 2,5, ГО-2-22 – 0,5 і 1,5. Більше підмерзли сорти Тайбері – міжвузілля 1,0 і бруньки 4,2 бала, ГО-3-5 – відповідно 1,0 і 4,0, ГО-3-6 – 1,5 і 4,0 бала.

За t -20°С менше підмерзли, %: Агавам – міжвузля 8 і бруньки 18; Техас – відповідно 10 і 20; Торнфрі – 20 і 25; ГО-1-13 – 16 і 28; ГО-1-20 – 16 і 28; ГО-2-22 – 16 і 20; сильно підмерзали – ГО-3-5 – 29 і 35; ГО-3-6 – 30 і 36; Оріон Торнлес – 20 і 22; Тайбері – 32 і 38%.

У результаті лабораторного проморожування у 2011 р. встановлено, що стійкішими до низьких температур (-17° і -20°С) виявилися сорти Агавам і Техас (табл. 1). Вони заслуговують на увагу як маточні для створення нових сортів.

Зауважимо, що в дослідах спостерігається залежність ступеня стійкості рослин ожини до низьких температур від форм куща. Зокрема всі сорти з кущами типу “росянка” більше підмерзали, тому що вони перебували в активному стані і в зимовий період, а отже, вода в їх клітинах і міжклітинних просторах була у вільному стані. За різкого зниження температури вона замерзає, розширюючись при цьому, що і є руйнівною дією на клітини і тканини.

Згадану залежність у сортів і гібридів з кущами типу «куманіка» спостерігали рідше (підмерзали міжвузля і бруньки у сортів Агавам і Техас), кущі напівкуманіків мали трохи більше підмерзання (Торнфрі, ГО-1-13, ГО-1-20, ГО-2–20).

Таблиця 1

Морозостійкість рослин ожини

під час зимівлі і додаткового проморожування у 2011 р.



Сорт,

гібрид


Форма куща


Проморожування в лабораторії, бал /%

за t -17°C

за t -20°C

міжвузля

бруньки

міжвузля

бруньки

Торнфрі

нк*

0,5

2,0

20

25

Оріон Торнлес

р**

0,3

4,2

20

22

Агавам

к***

0,2

1,0

8

18

Ерлі Вільсон

р

0,2

2,0

30

35

Техас

к

0,2

1,5

10

20

ГО-3-5

р

1,0

4,0

29

35

ГО-3-6

р

1,5

4,0

30

36

ГО-1-13

нк

0,5

2,5

16

28

ГО-1-20

ка

0,5

2,5

16

28

ГО-2-22

нк

0,5

1,5

16

20

Тайбері

р

1,0

4,2

32

38

* напівкуманіка (нк); **росянка (р); ***куманіка (к).

Результати біохімічного аналізу показано в табл. 2. Сухих речовин було більше у сортів Садове чудо і Торнфрі (11,5 – 11,4% на сиру масу), гібридів ГО-2-22 (10,4%) і Тайбері (9,3%), цукрів – у ГО-2-22 (4,8 % на сиру масу), Садове чудо (4,5%), Тайбері (4,1%), Торнфрі (4%). Органічні кислоти складають у ГО-2-22 2,2%, Тайбері – 1,5, Торфрі – 1,3, Садове чудо – 1,1% на сиру масу. Вітаміну С у сорту Тайбері було 20,5 мг/100 г, гібрида ГО-2-22 – 10,6 мг/100 г, сорту Садове чудо – 9,2 мг/100 г. Розчинного пектину у сорту Тайбері було 0,13% на сиру масу, у Торнфрі – 0,09%, ГО-0-22 – 0,08%, Садове чудо – 0,10% на сиру масу. Протопектин у гібрида ГО-2-22 – 0,37%, Торнфрі – 0,34%, Садове чудо – 0,33%, Тайбері – 0,19% на сиру масу.

Загальна кількість пектинових речовин (на сиру масу), %: у ГО-2–22, Торнфрі, Садове чудо, Тайбері – відповідно 0,45, 0,43, 0,43 і 0,32. Фенольні сполуки, мг/сирої маси: ГО-2-22 – 757,4; Садове чудо – 510; Торнфрі – 490,9; Тайбері – 467,7.

Таблиця 2

Біохімічний аналіз ягід ожини (за даними лабораторії ІС НААНУ)


Сорт, гібрид

Середня маса ягоди, г

Сухі розчини речовини, % на сиру масу

Цукри (загальна кількість),

Сума титрованих органічних кислот, % на сиру масу

Вітамін С, мг/100 г

Пектинові речовини, % на сиру масу

Фенольні сполуки, мг/100 г сирої речовини

розчинний пектин

протопектин

загальна кількість

Тайбері

5,4

9,3

4,1

1,5

20,5

0,13

0,19

0,32

467,7

ГО-2-22

3,6

10,4

4,8

2,2

10,6

0,08

0,37

0,45

757,4

Торнфрі

4,2

11,4

4,0

1,3

8,9

0,09

0,34

0,43

490,9

Садове чудо

4,0

11,5

4,5

1,1

9,2

0,10

0,33

0,43

510,0




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   143   144   145   146   147   148   149   150   ...   204


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка