Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп груші в умовах західного лісостепу україни



Сторінка172/204
Дата конвертації05.02.2019
Розмір4,88 Mb.
1   ...   168   169   170   171   172   173   174   175   ...   204
Постановка завдання. Мета наших досліджень – розглянути мінливість елементів насіннєвої продуктивності вики ярої залежно від погодних умов у період формування цих ознак.

Виклад основного матеріалу. Для аналізу мінливості ознак зі снопа відбирали по 40 рослин селекційного номера 749/03 протягом 2008–2012 років у фазі повного дозрівання.

Вплив погодних умов на елементи продуктивності визначали відносно гідротермічного коефіцієнта (ГТК) [10], розрахованого в періоди формування ознак:



де R – сума опадів за аналізований період, мм; Т – середня температура за період, оС; n – кількість днів.

Чим нижчий показник ГТК, тим посушливіші умови.

Статистичний аналіз експериментальних даних проведений за методикою Б.А. Доспехова [4].

Умови вегетації вики ярої протягом 2008–2012 років характеризувалися неоднаковими погодними умовами. Тільки в найпосушливіші роки відбувалося закономірне зниження насіннєвої продуктивності, проте прямої залежності не існує. Спостерігається лише закономірність у прояві деяких елементів продуктив-ності відносно умов у період їх формування.

Коли формується кількість продуктивних вузлів у вики ярої, кількість квіток на них та утворюється зав’язь, визначається прояв ознак кількості бобів на рослині та кількості насінин у бобах.

На ознаку «кількість бобів на рослині» умови вегетації впливають починаючи з утворення квітки до фази повного цвітіння. У цей період частина квіток за несприятливих умов під час цвітіння може не утворювати бобів.

На ознаку «кількість насінин у бобі» умови вегетації впливають від початку цвітіння до його повного завершення. У період, коли відбувається запилення квіток, важливими є не тільки кількість опадів, а й температурний режим. Теплі і не надмірно вологі умови зовнішнього середовища сприяють кращому запиленню та якості пилку [9].

Після цвітіння відбувається налив зерна, збільшується його маса і формується ознака, яку характеризує маса 1000 насінин.

У період формування кількості бобів на рослині умови різнилися і коливалися від засушливих до надмірно зволожених. Гідротермічний коефіцієнт становив від 0,5 до 3,6 (рис. 1).



Рис 1. Показник кількості бобів на рослині та ГТК в період формування ознаки.


Коливання показників кількості бобів на рослині має кореляцію (r = 0,67) з гідротермічним коефіцієнтом і сильно залежить від показників ГТК, що виявляється в значних змінах за фенотипом.

У критичних умовах зростає індивідуальна мінливість у популяції. У засушливі роки варіація за ознакою «кількість бобів на рослині» сягає 51,8%. Водночас вона найменша у 2011 році – 11,5%, – коли випала найбільша кількість опадів. У роки зі сприятливими умовами мінливість тримається на рівні 15–20%. Кількість бобів на рослині не стійка ознака, що має досить високу модифікаційну та індивідуальну мінливість. Тому, чим нижча мінливість за цим елементом продуктивності, тим вища екологічна стабільність відібраних селекційних номерів.

Погодні умови періоду вегетації, в яких формувалася кількість насінин у бобах, також різні, що вплинуло на зміну показників цієї ознаки (рис. 2).

За засушливих чи надмірно зволожених умов у період цвітіння показники ознаки «кількість насінин у бобах» зменшуються. У цьому разі прямий зв'язок відсутній, але найкращі умови, коли гідротермічний коефіцієнт становить близько одиниці. Саме таким він був під час цвітіння у 2008 та 2010 роках, коли отримано найвищі показники кількості насінин у бобах.

Індивідуальна мінливість рослин за проявом цієї ознаки протягом усіх років досліджень не має значних коливань залежно від умов вегетації. Протягом усіх років вона складає 14,5–22,0%. Зміни за фенотипом у середині популяції під впливом погодних умов відбуваються незначні порівняно з попередньою ознакою. Тому відбір на всіх етапах селекційного процесу буде однаково ефективним, а селекційні номери з меншим коливання показників за цією ознакою – екологічно стабільнішими.

Рис. 2. Показник кількості насінин у бобах та ГТК в період цвітіння.


Умови вегетації в період наливу зерна також контрастні – гідротермічний коефіцієнт коливався від 0,3 до 1,8, але значних відхилень у бік зростання гідротермічного коефіцієнта за рахунок великої кількості опадів протягом років досліджень не було (рис. 3).

Рис. 3. Показник маси 1000 насінин і ГТК в період формування ознаки.

Показник маси тисячі насінин формується співвідносно до гідротермічного показника в період формування ознаки, про що свідчить і кореляція, що становить r = 0,92. Ця ознака напряму залежить від показників ГТК і виявляється в незначних змінах за фенотипом.

Як свідчить індивідуальна мінливість у популяції рослин селекційного номера, умови вирощування не викликають суттєвих змін. Варіація ознаки найменша і складає 8,5-14,4%. Як свідчать отримані показники, вона контро-люється генетично, але незначна мінливість робить малоефективними добір та оцінку селекційних номерів за стабільністю цієї ознаки.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   168   169   170   171   172   173   174   175   ...   204


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка