Інструкція з профілактики та ліквідації метапневмовірусної інфекції птиці i. Загальні положення



Скачати 327,06 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації05.02.2019
Розмір327,06 Kb.
  1   2   3   4   5

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики

та продовольства України

від ____________ №_____




ІНСТРУКЦІЯ

З ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКВІДАЦІЇ МЕТАПНЕВМОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ ПТИЦІ

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція встановлює порядок проведення профілактичних заходів спеціалістами ветеринарної медицини щодо недопущення захворювання птиці на метапневмовірусну інфекцію птиці, порядок проведення ветеринарно-санітарних заходів у випадках спалаху хвороби у птахогосподарствах різних форм власності, порядок внутрішньогосподарського використання або подальшої реалізації одержаних яєць, м’яса та м’ясопродуктів від забою птиці та іншої продукції птахівництва при виявленні метапневмовірусної інфекції птиці і є обов’язковою для виконання у птахогосподарствах, незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування, фізичними особами підприємцями, спеціалістами ветеринарної медицини, які здійснюють діяльність у сфері птахівництва.


2. Метапневмовірусна інфекція птиці (МПВІ) – висококонтагіозне захворювання індиків, курей та інших видів домашньої та дикої птиці, яке характеризується респіраторними розладами і зниженням яєчної продуктивності. Це спільна назва двох подібних за клінічними ознаками респіраторних синдромів, які спостерігаються у різних видів птиці, а саме: у індиків – ринотрахеїт (Turkey Rhino Tracheitis – TRT) - висококонтагіозне захворювання, що характеризується ураженням верхніх дихальних шляхів, у курей та курчат - синдром набряклої голови (Swollen head syndrome - SHS), що супроводжується набряканням голови. Раніше цю хворобу називали пневмовірусом птиці, а нещодавно перейминували у метапневмовірусну інфекцію.
3. Економічні збитки складаються з втрат, обумовлених смертністю низькою конверсією корму, підвищеним вибраковуванням птиці, зниженням продуктивності (у бройлерів - зниження середньодобового приросту, у несучок

зниження несучості на 5-30% і виводимості курчат, у індичок - зниження несучості до 70%), витратами на антибіотикотерапію.

4. Збудник метапневмовірусної інфекції птиці (Avian metapneumovirus, AMPV) – це РНК–геномний вірус, який є представником сімейства параміксовірусів (Paramyxoviridae), роду Metapneumovirus. Вірус - дуже плеоморфний, він може бути сферичної або ниткоподібної форми. Діаметр сферичних частинок сильно варіює і має розмір від 80 до 200 нм, а іноді досягає 500 нм. Ниткоподібні форми мають діаметр від 80 до 100 нм, а довжину - 1000 нм. Вірус має оболонку, представлену ліпідним шаром з виступами на поверхні, довжина яких - 13-14 нм. Усередині оболонки - симетричний, спіралевидний нуклеокапсид, діаметр якого 14 нм.

Геном вірусу представлений одною, несегментованою РНК- молекулою з негативною полярністю. Вірус має 9 поліпептидів, молекулярна вага яких коливається від 14 до 200 Kda. Розмiр вiрiонiв вiд 150 до 200 нм. Лiпопротеїдна оболонка товщиною 15-20 нм утворює характернi поверхневi виступи довжиною до 8 нм. Внутрiшнi компоненти вiрiона - нуклеокапсид (НК) – мiстить рибонуклеїнову кислоту i бiлки в спiввiдношеннi 1:20, i має впорядковану структуру iз спiральним типом симетрiї. Довжина НК в середньому складає до 1 мкм, дiаметр - 12-17 нм, кiлькiсть виткiв - близько 204.



До складу вiрiонiв входять шiсть структурних бiлкiв: нуклеокапсидний N (60Kd), фосфобiлок P (66-70Kd), матричний M (34-37Kd), бiлок злиття F (55-60Kd), гемаглютинiн H (78-80Kd) i великий бiлок L (120-200Kd) РНК- полiмерази. Крiм того, у вiрiонах був виявлений актин, що є продуктом життєдiяльностi клiтини хазяїна. Основним бiлковим компонентом нуклеокапсиду є нуклеопротеїн N. Субодиницi капсиду, що є мономерами N-бiлка, покривають спiраль РНК пiд кутом 600, це дає НК велику гнучкiсть.

Ця якiсть забезпечує збереження цiлiсностi витягнутої спiралi НК, що знаходиться всерединi вiрусної оболонки. НК виконує деякi регуляторнi функцiї у вiруснiй транскрипцiї i реплiкацiї. Завдяки його здатностi бiлок N полегшує розтягання спiралi в процесi прочитування матрицi РНК-полiмерази.

До складу вiрусної оболонки входять два глiкопротеїни: F (бiлок злиття) i H (гемаглютiнiн), що будує лiпiдну мембрану. Бiлок F вiдповiдає за злиття клiтин i гемолiз, а H - за гемадсорбцiю, гемаглютинацiю i нейтралiзацiю.

Вивчення індичих і курячих штамів демонструє ідентичність морфологічних, фізико-хімічних, структурних характеристик. Обидва штами викликають індукцію імунної відповіді в обох видів птиці.

Однак штам, виділений від курей, викликає клінічні ознаки захворювання, як у курей, так і у індиків, а штам, ізольований від індиків, викликає прояв захворювання тільки у індиків.

Сучасні дослідження з використанням моноклональних антитіл свідчать, що антигенна структура вірусів, ізольованих від обох видів птиці, однакова.

На основі антигенних та генетичних відмінностей вирізняють 4 підгрупи:

AMPV/A, AMPV/B, AMPV/C, AMPV/D.

Пташині метапневмовіруси і метапневмовірус людини – патогенні як для птахів, так і людей. Захворювання супроводжується респіраторними симптомами.
5. Вірус стійкий до низьких температур. У замороженому стані його активність зберігається до 2-х років. Вірус зберігається при t 37°С - 1 добу, при 18-22°С - 1 місяць, при 4°С - 5 місяців. Інфекційність, гемаглютинуюча активність та імуногенність вірусу руйнуються при t 56°С впродовж 5 хв. Зберігається на дерев’яній поверхні – 1 добу, на картонній тарі для яєць - 6 діб. Вірус стійкий у діапазоні рН від 2 до 10 і швидко руйнується при дії ультразвуку. Розчини формаліну (1-2%), гідроксиду натрію (1-2%), мильного крезолу (1%) і фенолу (3-4%) швидко інактивують вірус. Стабільність вірусу залежить від середовища, в якому він знаходиться. Денне світло знижує інфекційність вірусу за 4 години. Встановлено, що вісцеротропні велогенні штами являються термочутливими, тоді як лентогенні - термостабільними. Вірулентність штамів прямо не пов'язана з термостабільністю ГА.
6. У природних умовах до пташиного метапневмовірусу сприйнятливі індики та кури, незалежно від віку. Сприйнятливі до захворювання без прояву клінічних ознак фазани, цесарки, страуси, качки. Голуби не сприйнятливі до цього вірусу.

Хвороба має сезонний характер: весняно-осінній період (80% спалахів припадає на березень-травень, жовтень-листопад). Розповсюдження вірусу проходить при міграції дикої і синантропної птиці (РНК AVP знайдено у диких качок і гусей, чайок, горобців, ластівок, шпаків).


7. Джерелом збуднику інфекції є хвора і перехворіла птиця, яка залишається носієм і виділяє вірус протягом 1 року. Зараження відбувається при контакті хворої птиці із здоровою, повітряно-крапельним шляхом, через прямий або непрямий контакт з назальними, респіраторними виділеннями від хворої птиці, а також через інфіковану воду і корми. Трансоваріальної передачі з вмістом яйця не встановлено, проте вірус може знаходиться на шкаралупі яйця, знесеного хворою птицею. Механічими переносниками збудника є люди, дика і синантропна птиця. Хвора птиця через 2 доби після зараження і за добу до появи клінічних ознак захворювання виділяє вірус з повітрям під час кашлю, чхання. Розповсюдження вірусу на великі відстані пов'язане з перевезенням птиці, тушок вимушено забитої птиці, забрудненої тари, яєць із неблагополучних господарств щодо МПВІ.
8. В організмі птиці вірус розмножується в клітинах респіраторної системи, руйнує клітини кровоносних судин і викликає запально-некротичні процеси. Реплікація вірусу відбувається в миготливому епітелії носових ходів і трахеї, спричиняючи деформацію і втрату війок слизової оболонки. Це сприяє активному проникненню вторинної патогенної мікрофлори, яка ускладнює й погіршує перебіг патологічного процесу. Через 24 години після інфікування вірус може бути виявлено в носовій порожнині та трахеї птиці. Через 24-36 годин вірус локалізується в трахеї, легенях, де зумовлює важкі дистрофічні- некротичні процеси. Максимальне накопичення вірусу відбувається за 3–6 днів після зараження.
9. Інкубаційний період (від 2 до 10 днів) в індичок, курей-несучок і батьківських стад залежить від різних чинників: вірулентності вірусу, проблем біологічної безпеки, наявність стресів, зогігієнічних проблем утримання (підвищена концентрація аміаку, пилу, порушення роботи вентиляції, неякісна підстилка, і утримання птиці різних вікових груп) і годівлі (мікотоксикози, незбалансовані раціони -дефіцит вітаміну А) тощо.

Вторинні інфекції, невідповідні умови утримання птиці і годівлі - визначальні чинники ступеню тяжкості прояву клінічних ознак. Клінічно виражено це спостерігається на бройлерах. Стрес є пусковим механізмом в розвитку більшості клінічних ознак захворювання незалежно від типу птахівничого виробництва. Серед стрес-чинників є також - вихід на пік продуктивності в несучок і батьківських стад, висока щільність посадки. Спричинити загострення хвороби і посилити прояв клінічних ознак може також підрізування дзьобу (дебікірування, триммінг) або вакцинація живими вірусвакцинами проти хвороби Ньюкасла.

Метапневмовірусна інфекція здатна в короткі терміни охопити до 100 % сприйнятливого поголів’я у пташнику, однак рівень смертності зазвичай залежить від факторів, що ускладнюють хворобу. Тяжкість перебігу хвороби залежить від санітарно-гігієнічних умов утримання та від наявності збудників бактеріальних та вірусних хвороб. Захворювання, викликане лише метапневмовірусом, протікає в легкій формі.

На метапневмовірусну інфекцію хворіють кури та індички різного віку, але найбільш важко захворювання протікає у індичок у віці від 1-42 діб, у бройлерів 28-42 діб, несучок, племінної птиці у 25-35 тижнів. Із збільшенням віку сприйнятливість знижується.

У період вираженої клінічної картини хвороби збудник виділяється в зовнішнє середовище з фекаліями, трахеальним слизом. У поєднані з несприятливими факторами зовнішнього середовища, що знижують загальну резистентність організму та зараженням E. coli захворюння проявляється у своїй найважчій формі – синдром опухлої голови, який проявляється опуханням голови та шиї, з характерними респіраторними ознаками і зниженням несучості. Виникає синдром при інфікуванні метапневмовірусом птиці бройлерів, несучок, племінної птиці.

Найтяжче це захворювання протікає у молодої птиці. У бройлерів, племінної птиці та товарної несучки хвороба проявляється в однотижневому віці. Під час хвороби птиця пригнічена, погано їсть корм, спостерігається розлад функції органів дихання, птиця витягує шию вперед, робить позiхальнi рухи. Із дзьоба витiкає спочатку катаральний, потiм гнiйний ексудат, а також характерні: кон'юнктивiт, сльозотеча, запалення шкiри навколо очей, видiлення з носових ходiв, а пiзнiше - пiннi видiлення з очей. Через гнiйний кон'юнктивiт, запалення і набряк пiдочних і периорбітальних синусiв, очна щiлина рiзко звужена (“вузькоока птиця”). Як наслiдок прояву набряку i запалення сполучної тканини голови розвивається синдром “опухлої голови”. Крiм того, у хворої птицi вiдзначають нервовi явища, що виражаються хиткою ходою, викривленням шиї, дезорієнтацією. Через сепсис, що зумовлюється кишковою паличкою, вiдбувається загибель птицi.

У дорослої птиці спостерігається зниження несучості (від 5 до 30%) і погіршення якості яєць (депігментація шкаралупи). При ускладненні секундарною мікрофлорою характерна діарея з екскрементами зеленого кольору.

Інфекційний ринотрахеїт – це гостра вірусна інфекція молодих та племінних індиків, яка характеризується респіраторними ознаками, високою смертністю та захворюваністю, зниженням яєчної продуктивності та погіршенням якості яєць (депігментація шкаралупи).

Клінічні ознаки метапневмовірусної інфекції характеризуються респіраторними порушенями: чхання, трахеальні хрипи, назальні виділення, а також кон’юктивіти, набряк інфраорбітальних синусів, нервові явища, малорухливість, сонливість, дезорієнтація. Часто спостерігається діарея. Послід зеленувато-коричневого кольору, із-за наявності домішок жовчі.

МПВІ часто протікає в асоціації з такими хворобами як хвороба Ньюкасла (НХ), інфекційний бронхіт курей (ІБК), респіраторний мікоплазмоз (РМП), СЗН-76, низькопатогенний пташиний грип (LPAI), інфекційний ларинготрахеїт (ІЛТ), а також МПВІ має подібні клінічні ознаки з перерахованими інфекціями. В результаті цього діагностика значно затруднена.

При паталогоанатомічному розтині можна виявити набрякання сполучної тканини голови, серозно-гнійні запалення носових шляхів та синусів, а також хронічні ентерити, аеросакуліти, перитоніти та запалення яєчників.

Зустрічається випотівання фібріну або крові у підшкірну клітковину, яка надає голові синювато-зеленого кольору (гемосидероз).

Паткартина не є характерною і обумовлена присутністю бактеріальної флори. МПВІ протікає спільно з бактеріальними інфекціями, які можуть бути викликані одним із збудників, таких як E.coli, Ornithobacterium rhinotracheale (ORT), Micoplasma gallisepticum (Mg), Bordеtella spp., Pasteurella spp., Moraxella spp., Pseudomonas та ін. При цьому бактеріальні інфекції є вторинними (секундарними). При патологоанатомічному розтині виявляються такі ураження, як риніт, трахеїт, синусит, в тканинах опухлої голови: серозний, гнійний або фібринозний ексудат, застійні явища в легенях; при ускладненні секундарною інфекцією (E.coli) має місце перикардит, пневмонія. Іноді спостерігається накопичення сечокислих солей в сечоводах, дрібні некротичні вогнища в печінці.


Каталог: system -> files
files -> Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України 30 січня 2008 року №4
files -> Рішення роменської міської ради дата розгляду
files -> Інструкція з профілактики та ліквідації сальмонельозу птиці I. Загальні положення
files -> Інструкція з профілактики та ліквідації колібактеріозу птиці
files -> Кабінет міністрів україни
files -> Рішення Сарненської районної ради " " 2013 року № план заходів з виконання у 2013 році Загальнодержавної програми "
files -> Інструкція з профілактики та ліквідації метапневмовірусної інфекції птиці
files -> Положення про Об’єднання ветеринарної медицини в м. Києві
files -> Положення про міську, районну, міжрайонну державні лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
files -> Тема №3 Безпека працівників під час радіаційних аварій і радіаційного забруднення місцевості. Режим радіаційного захисту. (1 година)


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка