Кравцова любов вікторівна


Таблиця 3 – Показники ефективності мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ на регіональному й галузевому рівнях



Скачати 424,07 Kb.
Сторінка12/17
Дата конвертації05.02.2019
Розмір424,07 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Таблиця 3 – Показники ефективності мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ на регіональному й галузевому рівнях


Показники

Рік

2004

2005

Регіональний рівень:

коефіцієнт демонополізації підприємств ЖКГ

0,05

0,06

коефіцієнт підвищення конкурентності

0,25

0,28

коефіцієнт створення ТСББ

0,015

0,018

інтегральний коефіцієнт ефективності

0,057

0,067

Галузевий рівень:

коефіцієнт організації енергообліку

0,510

0,550

коефіцієнт впровадження гнучких прогресивних тарифів

0,120

0,210

коефіцієнт преміювання за ефективне використання енергетичних ресурсів

0,450

0,500

інтегральний коефіцієнт ефективності

0,302

0,387


В умовах розвитку суспільних відносин, що потребують повного задоволення потреб населення у житлово-комунальних послугах високої якості, народногосподарська ефективність впровадження енергозберігаючих технологій, незважаючи на її прихований характер, проявляється у таких важливих показниках, як покращення здоров’я людини, підвищення працездатності, зростання матеріального й культурного рівня життя населення країни за рахунок забезпечення комфортних умов життєдіяльності та праці.
ВИСНОВКИ

1. Теоретичне дослідження різноманітних точок зору на поняття “економічний механізм” і його споріднені похідні “господарський механізм” та “організаційно-економічний механізм” дозволило встановити, що ця категорія відображає рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, визначається різноманітними формами власності й ґрунтується на ринкових методах управління. Економічний механізм мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальне господарство регіону визначено як систему інтеграції форм, методів й інструментів економічного впливу, спрямовану на зниження енергоємності й собівартості житлово-комунальних послуг з одночасним покращенням якості обслуговування населення регіону.

2. Дослідженням ролі й сутності мотивації впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ встановлено, що основа реформування житлово-комунального господарства – енергозбереження, яке є джерелом енергоресурсів і регулятором витрат на рівні галузі й регіону. Енергозбереження виступає найважливішою умовою створення диференційованої системи ефективного ціноутворення на ринку житлово-комунальних послуг з урахуванням динамічної зміни потреб населення в енергоносіях та зростаючого попиту на послуги високої якості. Житловий фонд і комунальна інфраструктура відзначаються високою енергоємністю, зниження якої спричиняє покращення результатів господарської діяльності ЖКГ: беззбитковість виробництва, зростання соціально-економічної ефективності та підвищення якості обслуговування населення.

3. Доведено, що житлово-комунальне господарство є об’єктом управління регіональних органів влади. ЖКГ – сфера, яка має специфічні галузеві особливості функціонування, що вимагають від органів місцевого самоврядування координуючої, регулюючої та контролюючої ролі. Переважна більшість витрат у житлово-комунальному господарстві здійснюється за рахунок місцевих бюджетів. Видатки на ЖКГ у зведеному бюджеті України складають понад 2,6 млн. грн., з них 96% - це видатки місцевих бюджетів, тому стабільна й прибуткова робота ЖКГ позитивно впливає на збалансованість соціально-економічних результатів розвитку регіону.



4. Запропоновано для аналізу впровадження енергозберігаючих технологій застосовувати систему показників використання енергетичних ресурсів у житлово-комунальному господарстві, до якої входять: енерговіддача, енергоємність та енергозбереження, що дозволило здійснити якісно новий методичний підхід до оцінювання ефективності використання енергетичних ресурсів підприємствами, а на підставі системного підходу – виявити резерви й визначити пріоритетні напрямки впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ регіону.

5. Розроблено методику аналізу та оцінки резервів економії енергоресурсів з урахуванням економічних інтересів споживачів і виробників житлово-комунальних послуг, що спрямована на визначення загальних тенденцій у трансформації характеру, структури й ефективності використання всієї сукупності енергоресурсів під час експлуатації житлового фонду. Впровадження енергозберігаючих технологій сприяє зниженню споживання енергоресурсів до 40-50%. Встановлення лічильників тепла в житлових будинках м. Донецька дає річну економію до 1,3 млн. грн. Застосування багатотарифних електролічильників для обліку електроенергії на освітлення місць загального користування приводить до зниження витрат при експлуатації житлового фонду на 15% від загального обсягу споживання електрики.

6. Визначена закономірність співвідношення підвищення якості житлово-комунальних послуг та покращення результатів господарської діяльності підприємств ЖКГ, які поетапно впроваджують енергозберігаючі технології, що приводить до поліпшення умов проживання населення, збільшення рівня оплати за надані послуги, зниження кредиторської заборгованості, покращення обслуговування населення, а персонал ЖКГ отримує додаткові мотиви до продуктивної праці. Для оцінки якості житлово-комунальних послуг як сукупності характеристик, що відображають ступінь задоволеності потреб населення у комфортних умовах проживання та перебування в будівлях з урахуванням необхідних витрат на виробництво, запропоновано показник відношення корисного сумарного ефекту від споживання послуги до її собівартості. Підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги має супроводжуватися еквівалентним покращенням якості обслуговування населення, що досягається за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій у ЖКГ регіону.

7. Систематизація енергозберігаючих заходів, що втілюються у житлово-комунальному господарстві дозволила виявити економічні, організаційні та техніко-технологічні мотивотвірні умови впровадження енергозберігаючих технологій та запропонувати економічні важелі, спрямовані на посилення мотивації впровадження енергозбереження на підставі узгодження інтересів виробників і споживачів житлово-комунальних послуг, які мають економічну й соціальну спрямованість. Підвищення рентабельності виробництва, зниження непродуктивних витрат енергетичних ресурсів на підприємствах ЖКГ супроводжується більш комфортними життєвими умовами населення за рахунок зниження витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, більш ефективного використання енергетичних ресурсів.

8. Запропоновано методику розрахунку інтегральної оцінки економічної ефективності мотивації впровадження енергозбереження, що обчислюється на галузевому та регіональному рівнях за допомогою показників, які визначають рівень демонополізації галузі, підвищення конкурентності, утворення товариств співвласників багатоквартирного будинку та рівень організації енергообліку, застосування гнучких прогресивних тарифів і преміювання за ефективне використання енергоресурсів. Система економічної мотивації впровадження енергозберігаючих технологій дає поштовх модернізації галузі, формує умови для її подальшого реформування на базі інноваційно-інвестиційної діяльності. Удосконалення економічних методів управління господарською діяльністю дає можливість прогнозувати якісно новий рівень розвитку ЖКГ регіону.

9. Модель системи управління мотивацією впровадження енергозберігаючих технологій побудована з урахуванням системи життєзабезпечення і узгоджена із соціально-економічною ефективністю господарської діяльності ЖКГ. Працездатність моделі забезпечено системою впливу головних функцій економічного механізму мотивації впровадження енергозберігаючих технологій, що засновані на принципах самоврядування та самоінвестування.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка