Навчальний посібник для студентів геологічного факультету (магістрів) Рецензент  М. М. Коржнев


Розділ 2. Становлення Екологічної політики і розвиток системи екологічних оцінок. КОРОТКІ ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ



Сторінка9/49
Дата конвертації05.02.2019
Розмір0,69 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   49
    Навігація по даній сторінці:
  • Ю. Одум
Розділ 2. Становлення Екологічної політики і розвиток системи екологічних оцінок. КОРОТКІ ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ
Господарська діяльність людства набула планетарного розмаху і виробничі процеси зрівнялись за інтенсивністю з природними. Сучасний стан взаємовідносин в системі "людина-природа" і наукова спільнота, і суспільство вже давно оцінюють, щонайменше, як кризовий. В сучасному світі співіснують надзвичайна стурбованість станом довкілля (аж до "екоістерії") й тотальна, часто можна сказати навіть злочинна, безпечність. Причиною глобальної екологічної кризи (яка, на думку багатьох представників різних галузей наук, є провісницею глобальної екологічної катастрофи) є традиційне спрямування економіко-технологічного розвитку.

Всеосяжність екологічної кризи підтверджується довжелезним переліком порушень стану довкілля, які вже мають повсюдний характер: отруєне повітря і вода, кислотні дощі, озонові дірки; ерозія, засолення та виснаження ґрунтів; зникнення сотень видів рослин і тварин, загибель лісів і поширення пустель; вичерпання корисних копалин. Високий рівень хімічного та радіоактивного забруднення не в останню чергу є відповідальним за зростання кількості мутагенних змін, виникнення нових захворювань тощо. Із збільшенням вмісту вуглекислого газу в атмосфері вчені пов'язують зміну клімату на Землі і вважають, якщо цей процес і далі відбуватиметься такими темпами, то виникне глобальний "парниковий ефект", що призведе до танення льодів Антарктики та Антарктиди і значного підвищення рівня океану. Зменшення озонового екрану біосфери може призвести до різкого підвищення природного фону радіації на поверхні Землі і внаслідок цього - масового поширення онкологічних захворювань. Сучасні негативні зміни у біосфері зумовлені тими фундаментальними обставинами, котрі визначають можливість виживати одним видам в умовах конкуренції з іншими. Оскільки людина є конкурентом практично усій біоті, то останній, відповідно до закону конкурентного виключення Гаузе, залишається одне - реагувати на це своїм життям. Результати людської діяльності дали підстави М. Калошину сумніватися в праві Homo sapiens називатися людиною розумною [6, 103]: "Жодна тварина, жоден найпростіший організм у природі не знищує середовище свого помешкання так безжалісно, так бездумно, так послідовно і так масштабно, як людина. Навіть найпростіший мікроб запрограмований на екологічне самозабезпечення, саморегуляцію і відновлення середовища проживання. І лише людина займається самознищенням. Ніколи людина не була так немилосердна до природи і до самої себе, як нині. Вона уподібнилася раковій пухлині, яка виникає в організмі, харчується і зростає за рахунок його, поступово знищуючи організм і, як наслідок, саму себе."

Епізодичні спроби керування екологічним станом, шляхом введення обмежень на забруднення довкілля, добре відомі ще з XIV сторіччя, коли на території Європи декілька разів впродовж нетривалого часу була охоплена епідеміями чуми. Понад те, певні обмеження на забруднення довкілля і використання природних ресурсів існували, переважно у формі звичаєвих норм та релігійних обмежень, ще в античні часи. Однак панування уявлень про довкілля як про нічийну власність, як про необмежений і відновлювальний ресурс, відсутність системного бачення проблем взаємодії людина-природа, процеси урбанізації та індустріалізації, ріст чисельності населення, стрімке зростання потреб людства у матеріальних, енергетичних і екологічних ресурсах були причиною формування надзвичайного за масштабами і комплексністю тиску на довкілля. Як відомо, на перших етапах розвитку людства його вплив на природне середовище мав локальний характер, був незначним, а виробнича діяльність спиралася на природні сили навколишнього середовища (енергія води, вітру, викопні ресурси та ін.). У XX столітті людина отримала можливість активно впливати на довкілля та користуватися раніше недоступними для неї ресурсами. Виникла ідея, що людина - хазяїн, а природа - невичерпне джерело потрібних їй ресурсів. Підставами для формування такого споживацького відношення до планетарних природних ресурсів були наступні фактори: а) стрімко зростаюча чисельність населення, що зробила можливим фактично необмеженим використання трудових ресурсів; б) поява атомної енергетики, в початковій ейфорії від якої почало вважатися, що відтепер людство вільне від необхідності застосовувати інші енергетичні джерела; в) розробка та створення озброєння нового типу, здатного знищити всю живу природу нашої планети; г) формування на базі супутникових та комп’ютерних технологій єдиного світового інформаційного простору.

У сукупності ці фактори визначили у другій половині XX ст. технократичну стратегію виробництва та використання природних ресурсів, стратегію, що завершилася розвитком екологічної кризи. У відповідь на це стала розвиватися та змінювати своє обличчя екологія1.

Протягом тривалого часу - з початку виникнення людської цивілізації аж до XIX століття - соціальні та виробничі потреби людини задовольняли метафізичні науки. З появою нових наукових дисциплін, ідеєю яких стало дослідження розвитку усіх природничих об’єктів та явищ стало зрозумілим в середині XX століття, що ідея розвитку сама по собі недостатня для адекватного розуміння світу. Саме з цим періодом, коли знайшла свого розвитку також ідея взаємозв’язку та взаємозумовленості структур і явищ природи, пов’язують становлення та формування сучасної екології [5].

Видатний американський вчений Ю. Одум (1970-1980) одним із перших почав розглядати екологію не як вузьку біологічну наукову дисципліну, а як міждисциплінарну науку, що досліджує багатокомпонентні та багаторівневі складні системи у природі та суспільстві. Ця якісна зміна в розумінні екології вимагала озброєння її новими методами і зробила високо актуальною для вирішення соціальних й економічних проблем людства. Як міждисциплінарна наука екологія взяла на озброєння всі методи теорії систем.

На думку Злобіна Ю.А. [5] результати виробничої діяльності людини призвели до усвідомлення чотирьох важливих факторів.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   49


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка