Ніна Лебідь (Полтава)



Скачати 131,5 Kb.
Сторінка3/10
Дата конвертації05.02.2019
Розмір131,5 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Лексичний розбір передбачає визначення в тексті для аналізу слова, розкриття його лексичного значення, віднесення до певної групи й характеристику найважливіших його ознак. Лексичний розбір може бути повний, коли визначаються всі характерні особливості слова, що вивчаються в школі, і частковий.

Наприклад, після опрацювання тем “Значення слова” та “Багатозначні й однозначні слова” послуговуємося такою схемою:

1) початкова форма слова, що аналізується;

2) визначити, до якої частини мови належить;

3) розкрити його значення в поданому тексті;

4) однозначне воно чи багатозначне;

5) якщо багатозначне, то встановити, з якими ще значеннями вживається в мові.

Після наступної теми “Пряме і переносне значення слова” до схеми додається:

6) у якому значенні вживається слово – у прямому чи переносному.

За окремою схемою можна характеризувати омоніми, синоніми, антоніми, наприклад, схема аналізу омонімів така:

1) слова що аналізуються, назвати в початковій формі;

2) визначити, до якої частини мови належать;

3) розкрити значення їх у контексті;

4) з’ясувати стилістичну роль.

Після завершення вивчення лексики в 5 класі складається схема лексичного аналізу, якою слід користуватися до часу вивчення нових питань:

1) слово, що аналізується, назвати в початковій формі;

2) визначити, до якої частини мови належить;

3) розкрити значення його в даному контексті;

4) однозначне воно чи багатозначне;

5) якщо багатозначне, то встановити, з якими ще значеннями вживається;

6) у якому значенні вжито слово – у прямому чи переносному;

7) чи має воно омоніми; якщо має, то дібрати їх;

8) дібрати до аналізованого слова синоніми, якщо вони є;

9) чи можливий добір антонімів; утворити всі можливі антонімічні пари (у межах багатозначного слова).

У 6 класі проводиться також частковий розбір на закріплення тієї чи іншої групи лексики. Наприклад, для визначення і характеристики запозичених слів можна скористатися такою схемою:

1) слово, що аналізується, назвати в початковій формі:

2) визначити, до якої частини мови належить;

3) розкрити лексичне значення його в тексті;

4) з’ясувати, чи належить слово до іншомовних;

5) якщо слово запозичене, то встановити за словником іншомовних слів, із якої саме мови.

Нарешті, після завершення вивчення лексики в 6 класі маємо схему повного лексичного розбору. Це, власне, та ж підсумкова схема, яка пропонується в 5 класі, тільки до дев'яти пунктів додаються ще й такі:

10) яким є слово щодо сфери використання — загальновживаним, діалектним чи професійним;

11) чи належить слово до запозичених? Визначити походження іншомовного слова;

12) визначити приналежність слова до застарілих слів чи до неологізмів [4, с. 97].

Для ефективності засвоєння лексичних знань, крім названих, пропонуємо ще й такі вправи:

1. Віднаходження у словосполученні, реченні чи тексті відповідних лексичних явищ і характеристика їх за певним зразком чи без нього.

2. Добір прикладів із названих джерел, які б ілюстрували дане лексичне явище.

3. Самостійний підбір слів певної категорії.

Наприклад, утворити антонімічні пари чи синонімічні пари до поданих слів і т.ін. Такий підбір необхідно здійснювати, враховуючи багатозначність слів, наприклад: свіжий (хліб) – черствий, свіжий (огірок) – солоний тощо.

4. Самостійне складання речень і текстів зі словами різних лексичних категорій (омоніми, синоніми, антоніми тощо), значення яких попередньо з’ясовується.

5. Розташування поданих синонімів у порядку градації (зростання міри якості, інтенсивності дії, ступеня емоційності тощо). Наприклад, пропонуємо синоніми гарний, чарівний, чудовий, славний, хороший, прегарний, прекрасний розташувати в такому порядку, щоб кожний наступний визначав більшу міру ознаки й емоційності. Скласти з ними текст-мініатюру.

6. Групування поданих слів за певними ознаками, а також складання таблиць у процесі такої роботи. Наприклад, закріплюючи відомості про короткі й повні прикметники, про поділ їх на тверду й м’яку групи, пропонуємо учням ряд слів: широкий, хоробрий, красен, безкраїй, мужній, лагідне, радісне, важкі, безмежний, гарний, ласкавеє, тяжкії, веселая, славний.

Після граматико-орфографічної характеристики слів ставиться завдання розташувати їх за синонімічними рядами, з’ясувати причини такого розташування:

широкий, безкраїй, безмежний:

хоробрий, мужній;

лагідне, ласкавеє;

важкі, тяжкії;

радісна, веселая;

гарний, славний, красен.

Увести один із рядів у невеликий текст.

7. Із вивченням словотворення і виробленням правописних навичок пов’язана і така лексична робота: утворення антонімічних пар від одного й того самого слова за допомогою префіксів: з- (с-, -зі-), роз-, під-, від-, за-, ви-, та ін.: з’їхатися – роз’їхатися; сформувати – розформувати; підійти – відійти. У поданому тексті віднайти подібні антонімічні пари.

8. З урахуванням специфіки занять населення місцевості, де проживають учні, аналізувати тексти з відповідною професійною лексикою (рибальською, виноградарською, гірничою) і складати тематичні словники.

9. Визначення ролі виучуваного лексичного явища в реченні чи тексті. Виконання такого завдання реалізує зв’язок у вивченні мови і літератури.

10. Вибір потрібного слова з кількох поданих у процесі виконання творчих робіт. Наприклад, із поданого синонімічного ряду вибрати потрібне слово і вставити його в речення. Це, власне, один із різновидів творчого диктанту, текст якого взятий із класичної української літератури. Проводиться він так: у реченні пропускається слово, а учням пропонується ряд синонімів, із яких необхідно вибрати найбільш доречний і вставити на місці пропуску:

а) На широкому острові... зеленіють сінокоси, цілі (ліс, гай, бір, діброва) вільх та верб (І.Нечуй-Левицький);

б) Темний гай вже забув зимування сумне і красує в зеленім (одяг, наряд, убір, убрання) (Леся Українка).

12. Усунення повторення одного зі слів у реченні чи в межах неширокого контексту. Для цієї роботи найкраще брати матеріал із досліджень авторських лексико-синонімічних замін у рукописах творів визначних майстрів слова. Наприклад: Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у чистій хаті, у чистій одежі (М.Коцюбинський). Слово чистий потрібно замінити на прибраний. Вибір цей умотивувати.

13. Використання з певною метою тих чи інших лексичних явищ у різних видах робіт із розвитку зв’язного мовлення.

14. Переклад із російської мови українською і порівняльна характеристика лексики за походженням чи іншими ознаками.

Здійснюючи міжпредметні зв’язки, на уроках літератури слід систематично проводити спостереження над використанням різних лексичних груп у художніх творах, надаючи цій роботі стилістичного спрямування.

Т. Левченко у статті “Система завдань і вправ щодо збагачення мовлення учнів 5–7 класів етнокультурознавчою лексикою” пропонує систему вправ для збагачення мовлення учнів етнокультурознавчою лексикою [7].

Природне мовне середовище рідко буває настільки досконалим, щоб забезпечити опанування дитиною всієї різноманітності мовних засобів на рівні наслідування зразків, а також репродуктивного та продуктивного їх використання у мовленні.

Дія оволодіння словниковим запасом у всіх його особливостях і проявах необхідне штучне мовне середовище, яке створюється в школі і передусім на заняттях із рідної мови на основі добре продуманої системи навчально-тренувальних вправ, у процесі виконання яких формуються і вдосконалюються всі мовні і мовленнєві вміння і навички.

Пропоновані вправи і завдання сприятимуть збагаченню мовлення учнів, прилученню їх через мову до культурних надбань рідного народу, що допоможе вчителеві зреалізувати соціокультурний принцип у навчанні рідної мови.

У систему вправ і завдань включено типології, в основу яких покладено такі мовленнєвомислительні процеси і принципи:

1) сприйняття і репродуктивне відтворення мовних засобів;

2) використання засвоєного мовного матеріалу;

3) принцип проблемності;

4) творча діяльність;

5) принцип диференціації [7, с. 21].

Вправи першої типології спрямовані на ознайомлення учнів із лексичною системою української мови, засвоєння певного кола теоретичних відомостей і понять із лексикології (у нашому випадку етнокультурознавчої), а також сприяють формуванню лексичних умінь і навичок.

Крім цього, ці вправи активізують і збагачують словниковий запас учнів, виховують увагу до незнайомих слів, їх значень, розвивають лінгвістичне і логічне мислення.

Серед вправ першого типу виділяємо три основні різновиди, використання яких залежить від теми і мети уроку.


Каталог: docs
docs -> Методичні вказівки до практичного заняття «Травми сечовидільної системи»
docs -> Особливості діагностики та лікування хронічних вірусних гепатитів (В, С)
docs -> Методичні вказівки до практичного заняття на тему „Інфекційний мононуклеоз" із дисципліни „Дитячі інфекції"
docs -> Методичні вказівки до практичних занять з історії медицини для студентів 1-го курсу спеціальності "Лікувальна справа"
docs -> Дослідження сучасного стану сільських територій: підходи, алгоритми, методи
docs -> Романенко Людмили Іванівни «гігієнічна оцінка антимікробної дії композитів з наночастками срібла»
docs -> Стандарти державної акредитації лікувально-профілактичних закладів I. Загальні положення
docs -> Редактору Козелецької райгазети «Новини Придесення»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка