Підручник


Органи і спеціалізовані установи ООН



Сторінка41/108
Дата конвертації04.02.2019
Розмір2,77 Mb.
ТипПротокол
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   108
Органи і спеціалізовані установи ООН. Хоча Статут ООН не передбачає природоохоронних питань серед принципів, цілей або ж компетенції головних органів ООН, діяльність останніх свідчить про те, що ця тема міцно вкоренилася в практиці цієї універсальної організації.

Генеральна Асамблея ООН визначає основні напрями політики всієї системи ООН у галузі охорони навколишнього середовища, приймає рішення про проведення міжнародних конференцій ООН з різних природоохоронних проблем, розробляє і схвалює проекти міжнародних конвенцій і декларацій у цій сфері243, створює відповідні органи244. Порядок денний на XXI століття визначає ГА ООН головним органом ООН у сфері розробки і схвалення ключових принципів діяльності й напрямів співпраці держав щодо охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування. Серед найбільш значимих досягнень ГА ООН можна назвати скликання конференції у Стокгольмі (1972 р.) з подальшим створенням ЮНЕП, скликання конференції в Ріо (1992 р.) з подальшим створенням Комісії ООН зі сталого розвитку, скликання Всесвітнього саміту зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі (2002 р.), схвалення доповіді Комісії Брундтланда 1987 р., а також скликання низки конференцій, на яких ухвалювалися важливі міжнародні природоохоронні угоди (наприклад, Конвенція про зміну клімату, Конвенція про біорізноманіття, Конвенція про спустелення, Угода про далеко мігруючі рибні запаси та ін.). Крім того, Генеральна Асамблея звернулася до Міжнародного Суду ООН з проханням надати Консультативний висновок з приводу правомірності застосування ядерної зброї.

Економічна і Соціальна Рада ООН координує діяльність спеціалізованих установ ООН, які так чи інакше займаються питаннями охорони навколишнього середовища, а також приймає доповіді від ЮНЕП та Комісії зі сталого розвитку. Завдяки зусиллям ЕКОСОР у 1946 р. було скликано Наукову конференцію ООН щодо збереження і використання природних ресурсів — попередницю конференцій у Стокгольмі та Ріо. Серед регіональних комісій ЕКОСОР Економічна комісія для Європи зробила найбільший внесок у розвиток МПНС245. ЕКОСОР прийняла також низку резолюцій у сфері охорони навколишнього середовища246.

Рада Безпеки ООН схвалила ряд документів, що відображають занепокоєння станом навколишнього середовища як однією із загроз міжнародному миру і безпеці247. Практиці МС ООН відомі, хоча й нечисленні, рішення і консультативні висновки, що стосуються проблем охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування248. У 1993 р. МС ООН створив спеціальну камеру з екологічних питань у складі 7 членів відповідно до ст. 26 Статуту. Однак за час її існування у камеру не було направлено жодної справи для розгляду, тому з 2006 р. вибори суддів до неї не проводяться.

Рада з опіки ООН, як відомо, виконала свою історичну місію, тому що з набуттям незалежності Палау в 1994 р. у світі не залишилося жодної підопічної території. У зв’язку з цим засідання Ради мають проводитися в разі потреби. Свого часу висувалися різні пропозиції щодо реформування цього органу ООН: від остаточної його ліквідації (Кофі Анан) до перетворення в структуру, що займається питаннями загальної спадщини людства, зокрема охороною його навколишнього середовища (М. Горбачов).

Внесок Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у розвиток МПНС визначається схваленням і реалізацією Конвенції про всесвітню спадщину, Рамсарської конвенції, Програми «Людина і біосфера», в рамках якої створено Всесвітню мережу біосферних заповідників (1985 р.), створенням у 1960 р. Міжурядової океанографічної комісії (з метою дослідження Світового океану і пов’язаних з ним об’єктів), розробкою програм у сфері дослідження водних ресурсів (наприклад, Міжнародна гідрологічна програма, Всесвітня програма оцінки стану води), а також ініціативою з охорони навколишнього середовища і розвитку прибережних регіонів і малих островів (1996 р.)249.

Всесвітня організація охорони здоров'я займається питаннями охорони здоров’я людини в аспекті її взаємодії з навколишнім середовищем. Діяльність ВООЗ спрямована на здійснення санітарно-епідеміологічного моніторингу навколишнього середовища, проведення аналізу чинників стану навколишнього середовища, що сприяють виникненню різних захворювань, а також вироблення рекомендацій щодо їх запобігання та усунення. ВООЗ займається питаннями санітарно-епідеміологічного благополуччя (Міжнародні медико-санітарні правила в редакції 2005 р.), охорони атмосферного повітря (АМІС — Інформаційний центр даних про стан повітря), забезпечення якості питної води (Керівні принципи щодо якості питної води 1993 р.), радіаційного забруднення (Мережа із забезпечення готовності та надання допомоги у випадку радіаційної аварії, Всесвітня екологічна мережа радіаційного моніторингу, Глобальний проект Інтерсан — проект, покликаний досліджувати вплив ультрафіолетового випромінювання на здоров’я людини і знизити кількість викликаних ним захворювань, Міжнародний проект з електромагнітних полів), безпеки продуктів харчування (Спільна з ФАО Програма зі стандартів, що стосуються продуктів харчування, ухвалені Комісією Кодекс Аліментаріус стандарти), хімічної безпеки (Міжнародна програма з хімічної безпеки), впливу стану навколишнього середовища на здоров’я дітей.

Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй — єдина спеціалізована установа ООН, Статут якої наділяє її мандатом у галузі охорони навколишнього середовища (ст. (2) (с))250. ФАО займається питаннями сільського господарства, продовольства, лісового господарства, рибальства, які так чи інакше включають питання охорони та раціонального використання біорізноманіття, охорони фауни і флори, збереження земель, прісноводних ресурсів і ресурсів Світового океану. Завдяки зусиллям ФАО було ухвалено Конвенцію про біорізноманіття, Конвенцію про зміну клімату, Міжнародну конвенцію про захист рослин, Роттердамську конвенцію, Міжнародний договір про рослинні генетичні ресурси для продовольства і сільського господарства 2001 р., Конвенцію про боротьбу із спустеленням, Всесвітню хартію ґрунтів 1981 р., Стратегію та План дій для цілей сталого сільського господарства та розвитку сільської місцевості, а також створено низку організацій (Комісію Кодекс Аліментаріус, регіональні організації у сфері управління рибними ресурсами та у сфері захисту рослин).

Міжнародна морська організація займається питаннями безпеки морського судноплавства та охорони моря від забруднення з різних джерел. ММО брала участь у розробці, прийнятті та реалізації Лондонської конвенції з подальшим Протоколом 1996 р., Конвенції МАРПОЛ, Конвенції про готовність на випадок забруднення моря нафтою 1990 р., Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1992 р., Міжнародної конвенції про створення Міжнародного фонду для компенсації збитків від забруднення нафтою 1992 р. з Протоколом 2003 р., Конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення моря бункерним паливом 2001 р., Міжнародної конвенції про контроль за шкідливими протиобростаючими системами на судах 2001 р., Міжнародної конвенції про контроль над судновими баластними водами і опадами й управління ними 2004 р. У структурі ММО функціонує спеціальний орган — Комітет з охорони морського середовища.

Всесвітня метеорологічна організація займається вивченням і оцінкою ступеня впливу людини на погодні умови і клімат всієї планети, а також моніторингом і статистичною обробкою отриманої інформації. ВМО проводить моніторинг парникових газів, озонового шару, стану Світового океану, полярних регіонів Землі та інших важливих з точки зору метеорології та клімату об’єктів. У рамках ВМО функціонують Всесвітня програма зі спостереження за погодою, Всесвітня програма з клімату, Глобальна система моніторингу навколишнього середовища (має 5 програм: моніторингу стану атмосфери, перенесення забруднюючих речовин на великі відстані, здоров’я людини, Світового океану і відновлюваних ресурсів суходолу).

Міжнародна організація праці ухвалила низку конвенцій, що гарантують сприятливі умови праці для робітників, у тому числі в плані сприятливого навколишнього середовища (див. п. 1.8).

Відповідно до ст. 37 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. Міжнародна організація цивільної авіації має право приймати міжнародні стандарти і рекомендовану практику, в тому числі у сфері захисту навколишнього середовища від забруднення унаслідок діяльності цивільної авіації. Додаток 16 Чиказької конвенції містить стандарти з охорони навколишнього середовища від шумового забруднення і викидів в результаті діяльності цивільної авіації.

Міжнародне агентство з атомної енергії займається питаннями безпеки мирного використання атомної енергії, запобігання ядерним аваріям і реагування на них, розробляє стандарти ядерної безпеки, а також охорони навколишнього середовища від радіоактивного зараження. МАГАТЕ ініціювала укладення Конвенції про раннє оповіщення про ядерну аварію, Конвенції про допомогу у випадку ядерної аварії, Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 р., Конвенції про ядерну безпеку 1994 р., а також низку конвенцій про цивільну відповідальність за ядерну шкоду.

Комісія ООН з міжнародного права розробила проект ухваленої згодом Конвенції про право несудноплавних видів використання міжнародних водотоків 1997 р., Проект статей про попередження транскордонної шкоди від небезпечних видів діяльності 2001 р., Проект принципів, що стосуються розподілу збитків у разі транскордонної шкоди, заподіяної в результаті небезпечних видів діяльності, 2006 р., Проект статей про право транскордонних водоносних горизонтів 2008 р., а також включила деякі теми, що належать прямо або опосередковано до охорони навколишнього середовища, у свою програму з кодифікації і прогресивного розвитку міжнародного права, наприклад, «Захист осіб у разі катастроф», «Спільні природні ресурси».

Крім названих установ і структур ООН, питаннями охорони навколишнього середовища у рамках свого мандата займаються Програма ООН з розвитку (з акцентом на потреби країн, що розвиваються), Конференція ООН з торгівлі та розвитку («Нове партнерство заради розвитку: Картахенські зобов’язання» 1992 р., укладення низки міжнародних товарних угод), Організація ООН з промислового розвитку.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   108


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка