Підручник


Міжнародні неурядові організації



Сторінка44/108
Дата конвертації04.02.2019
Розмір2,77 Mb.
ТипПротокол
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   108
Міжнародні неурядові організації. Не применшуючи ролі та значущості МУО у справі збереження навколишнього середовища та раціонального природокористування, необхідно підкреслити особливо важливе місце в системі МПНС міжнародних неурядових організацій та їх об’єднань. Концепція «навколишнє середовище — спільна турбота людства» передбачає взаємозалежність природних ресурсів Землі, а також спільний інтерес усіх і кожного в їх збереженні та захисті. Таким чином, навколишнє середовище та його ресурси — турбота не окремих держав, а всього людства260, яке включає, крім традиційних суб’єктів міжнародного права, також МНУО, різні наукові, промислові та громадські об’єднання. І саме МНУО мають найбільший потенціал і можливості для об’єднання зусиль світової спільноти, різних груп та утворень у досягненні спільної мети.

МНУО не визнаються суб’єктами міжнародного права, проте вони наділені окремими правами (наприклад, правом бути спостерігачами на Нараді Сторін), які дають їм змогу брати участь у міжнародно-правових відносинах, пов’язаних з використанням і збереженням навколишнього середовища та його компонентів. Глава 27 Порядку денного на XXI століття визначає МНУО партнерами сталого розвитку та закликає держави до співробітництва з ними. Показовими в цьому плані є положення Конвенції СІТЕС, яка в п. 7 ст. 11 проголошує:


«Органи або установи, що відносяться до нижче зазначених категорій, технічно компетентні в галузі захисту, охорони або раціонального управління дикою фауною і флорою, будуть, після повідомлення Секретаріату про своє бажання бути представленими на сесії Конференції спостерігачами, допущені на сесії, якщо принаймні одна третина присутніх Сторін не заперечуватиме проти цього:

а) міжнародні установи та органи, урядові або неурядові, ...; і

б) національні неурядові установи або органи, затверджені з цією метою державою, в якій вони знаходяться. Будучи допущеними на сесії, ці спостерігачі матимуть право на участь в обговореннях без права голосу».
Схожі положення містять п. 5 ст. 11 Монреальського протоколу і п. 6 ст. 7 Конвенції про зміну клімату.

МНУО можуть брати участь у міжнародному судовому процесі у двох іпостасях: як сторони (або треті сторони) або ж amicus curiae. Як сторона МНУО можуть бути представлені в Суді ЄС261, Європейському суді з прав людини262 та інших регіональних структурах із захисту прав людини. На відміну від останніх, доступ до Європейського суду з прав людини відкритий для МНУО за умови, що вони є потерпілими від порушення прав людини263. Як amicus curiae (основна функція — допомога суду шляхом надання необхідної інформації та здійснення експертизи) МНУО можуть брати участь у засіданнях Європейського суду з прав людини, Міжамериканського суду з прав людини, органів з вирішення спорів СОТ264, а також НАФТА265. Крім того, МНУО мають право брати участь у засіданнях квазісудових міжнародних установ, таких як Інспекційна рада Світового банку266, ГЕФ, Секретаріат Північноамериканської комісії зі співробітництва в охороні навколишнього середовища, створеної в рамках НАФТА267.

Деякі міжнародні природоохоронні угоди передбачають можливість запиту і використання послуг, сприяння та інформації з боку компетентних МНУО268, деякі — можливість участі МНУО в процесі імплементації відповіних договорів269. Практиці міжнародного права відомі випадки підписання міжнародних угод між державами, міжнародними організаціями, з одного боку, і МНУО, з іншого, наприклад, Угода 1964 р. між Еквадором, ЮНЕСКО та Федерацією Чарльза Дарвіна про заходи щодо охорони біорізноманіття Галапагоського архіпелагу.

Значна кількість багатосторонніх угод з охорони довкілля розроблялися за широкої участі МНУО: документи Конференції Ріо (Глобальний форум МНУО), Орхуська конвенція (Європейський Екофорум), Конвенція зі зміни клімату (Фундація міжнародного права навколишнього середовища та розвитку). Хоч участь МНУО обмежується неофіційними дебатами без права голосу, їх внесок у розвиток МПНС оцінюється досить високо. По-перше, вони здатні привернути увагу світової спільноти до важливих і невідкладних екологічних проблем, що потребують політичних і правових рішень. По-друге, вони надають науково-технічну інформацію та інші необхідні ресурси в межах своєї компетенції для підготовки проектів міжнародних договорів. По-третє, вони виступають як «сторожовий пес», який стежить за дотриманням узятих державами зобов’язань. По-четверте, вони допомагають державам здійснювати екологічно значимі проекти і надають для цього ресурси, наявні в їхньому розпорядженні270. У літературі дискутується питання про можливе визнання МНУО суб’єктами міжнародного права, однак таке визнання здатне спричинити деякі негативні й небажані наслідки. По-перше, держави усвідомлюють загрозу своєму суверенітету, завдяки якому вони мають виключне право ухвалювати і реалізовувати міжнародно-правові норми, а також право здійснювати контроль над своїми природними ресурсами. По-друге, МНУО складно проконтролювати і притягти до відповідальності. По-третє, МНУО можуть перебувати під впливом зацікавлених урядових органів і груп, а також відображати інтереси переважно розвинених країн, що, як правило, є місцем перебування і основним донором МНУО271.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   108


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка