Підручник


Міжнародно-правовий механізм забезпечення реалізації міжнародних природоохоронних угод



Сторінка52/108
Дата конвертації04.02.2019
Розмір2,77 Mb.
ТипПротокол
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   108
Міжнародно-правовий механізм забезпечення реалізації міжнародних природоохоронних угод. Вирізняють позитивні (дипломатичні) і негативні (примусові) заходи забезпечення дотримання міжнародних угод з охорони навколишнього середовища. До перших належать: 1) фінансові заходи стосовно країн, що розвиваються, а саме – надання технічної допомоги, передача екологічно безпечних технологій, створення науково-технічного та організаційно-правового потенціалу, створення трастових фондів, активізація діяльності Глобального екологічного фонду; 2) взаємний обмін інформацією, технічне та наукове співробітництво, у тому числі направлення технічних місій з метою з’ясування проблем у країні, надання рекомендацій щодо необхідних заходів і проведення моніторингу зобов’язань; 3) встановлення графіку виконання зобов’язань та надання пільгових умов для країн, що розвиваються (наприклад, Монреальський протокол передбачав 10-річний пільговий період для таких країн, Кіотський протокол не передбачає для цієї групи країн жодних зобов’язань зі скорочення викидів парникових газів); 4) фіксоване зобов’язання держав надавати регулярні доповіді про хід реалізації положень міжнародних природоохоронних угод; 5) процедури моніторингу за дотриманням договорів за допомогою створення спеціальних комітетів з дотримання, які, однак, не уповноважені застосовувати санкції (наприклад, Комітет із застосування Конвенції Еспо), а також залучення представників громадськості, в тому числі МНУО, до такої процедури (ст. 15 Орхуської конвенції); 6) позитивні економічні заходи для сприяння сторонам у виконанні зобов’язань за договорами (наприклад, Кіотський протокол передбачає так звані гнучкі механізми, що дають Сторонам змогу ефективніше виконувати свої зобов’язання зі зменшення викидів парникових газів: механізм спільного впровадження (ст. 6), механізм чистого розвитку (ст. 12) та торгівля викидами (ст. 17)); 7) вирішення спорів мирними способами (перевага віддається переговорам без звернення до судових органів); 8) створення синергізму та налагодження координаційних зв’язків між секретаріатами та іншими структурами, заснованими в рамках міжнародних угод з охорони навколишнього середовища на виконання їх положень.

До негативних (примусових) заходів забезпечення дотримання міжнародних природоохоронних угод віднесемо: 1) призупинення або припинення прав і привілеїв, передбачених договорами, у тому числі права користуватися механізмами фінансування, права виробляти або торгувати контрольованими речовинами або видами (наприклад, заходи згідно з Монреальським, Кіотським протоколом, Конвенцією СІТЕС); 2) попередження; 3) торгові санкції; 4) вирішення спорів шляхом звернення в міжнародні арбітражні та судові установи.

Що стосується надання регулярних доповідей, то інформація, яка вимагається від держав, може бути різною залежно від специфіки кожного окремого договору, наприклад, дані про імпорт/експорт або виробництво регульованих речовин334, дані про викиди335, дані про видані дозволи та ліцензії336, інформація про заходи з імплементації, наукова інформація та ін. Зобов’язання з надання доповідей можуть відрізнятися для різних груп держав. Наприклад, відповідно до Конвенції про зміну клімату та Кіотського протоколу, держави, перелічені в Додатку І, мають інші зобов’язання з надання доповідей, ніж держави, не внесені в цей Додаток.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   ...   108


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка