Підручник


Міжнародно-правове регулювання запобігання забрудненню морського середовища з наземних джерел



Сторінка66/108
Дата конвертації04.02.2019
Розмір2,77 Mb.
ТипПротокол
1   ...   62   63   64   65   66   67   68   69   ...   108
Міжнародно-правове регулювання запобігання забрудненню морського середовища з наземних джерел. Забруднення із суші становить близько 80% усього забруднення морських просторів і має особливо згубні наслідки для людини та морських живих ресурсів, які мешкають переважно в прибережних водах (близько 90% всіх морських живих ресурсів). Забруднення морського середовища з суші є найбільш значним і відчутним у щільно населених регіонах, як, наприклад, уздовж узбережжя Середземного і Балтійського морів.

Стаття 207 Конвенції ООН зобов’язує держави приймати закони і правила для запобігання, зменшення і збереження під контролем забруднення морського середовища із джерел, що розташовані на суші, у тому числі річок, естуаріїв, трубопроводів і водовідвідних споруд, беручи до уваги погоджені в міжнародному порядку норми, стандарти та рекомендовані практику і процедури414. Крім того, держави прагнуть погоджувати свою політику в цьому аспекті на регіональному рівні, а також прагнуть встановити глобальні та регіональні норми, стандарти й рекомендовані практику і процедури. Спосіб формулювання цієї статті (виділені фрагменти) говорить сам за себе: щодо забруднення морського середовища із наземних джерел держави, перш за все, розробляють національне законодавство, а міжнародно-правові норми лише беруться до уваги; держави прагнуть, але аж ніяк не зобов’язані їх розробити й ухвалити. Це пояснюється тим, що наземні джерела забруднення найкращим чином може проконтролювати тільки держава, на території якої вони розташовані.

Забезпечення виконання законів і правил, що стосуються забруднення з наземних джерел, Конвенція покладає на самі держави (ст. 213).

На сьогодні відсутній універсальний міжнародно-правовий акт, який стосувався б проблем забруднення із суші, за винятком Конвенції ООН. У 1985 р. ЮНЕП ухвалила Монреальські положення щодо захисту морського середовища від забруднення з наземних джерел 1985 р.415 Документ містить визначення морського середовища з метою встановлення просторової сфери його дії416. Крім того, в 1995 р. ЮНЕП схвалила підписану 108 державами та ЄС на Конференції у Вашингтоні Вашингтонську декларацію і Глобальну програму дій із захисту морського середовища від забруднення з наземних джерел, яка передбачає заходи, необхідні для прийняття на національному, регіональному, універсальному рівнях, рекомендує підходи для боротьби із забрудненням морського середовища із конкретних джерел, таких як стічні води, стійкі органічні забруднювачі, радіоактивні речовини, важкі метали, гідрокарбони, добрива та ін., а також визначає заходи із захисту природних середовищ існування417. У 2001 р. ЮНЕП ухвалила Монреальську декларацію про захист морського середовища від забруднення з наземних джерел. На регіональному рівні діє низка конвенцій, що регулюють цей вид забруднення морського середовища: Конвенція ОСПАР 1992 р., Конвенція про захист морського середовища Балтійського моря 1992 р. і відповідні протоколи до інших регіональних конвенцій.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   62   63   64   65   66   67   68   69   ...   108


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка