Підручник



Сторінка85/108
Дата конвертації04.02.2019
Розмір2,77 Mb.
ТипПротокол
1   ...   81   82   83   84   85   86   87   88   ...   108
Інші морські і наземні тварини. 1. Морські черепахи: 7 видів морських черепах перебувають під охороною Додатка I до Конвенції СІТЕС; крім того, Міжамериканська конвенція про захист і збереження морських черепах 1996 р.609 і Міжнародна угода про збереження морських черепах Карибського моря 1998 р. доповнюють міжнародно-правовий режим охорони цих тварин.

2. Білі ведмеді610: Угода про збереження білих ведмедів 1973 р. забороняє видобуток білих ведмедів за винятком таких випадків: для дійсно наукових цілей; або з метою збереження; або для запобігання серйозному порушенню раціонального використання інших живих ресурсів; або для місцевого населення з використанням традиційних методів полювання в порядку здійснення своїх традиційних прав і відповідно до законодавства держави; або там, де білі ведмеді видобуваються або могли видобуватися традиційними засобами громадянами певної держави. Забороняється використання для видобутку білих ведмедів літаків і великих моторних суден, за винятком випадків, коли здійснення такої заборони було б несумісне з внутрішнім законодавством. Крім того, білого ведмедя внесено до Додатка I до Конвенції СІТЕС.

3.Тюлені: Конвенція про збереження Антарктичних тюленів 1972 р., Договір про збереження тюленів у Вадденському морі 1990 р., Конвенція про збереження котиків Північної частини Тихого океану 1941 р.

Однією із серйозних загроз фауні та флорі є чужорідні види, які заносяться до звичайного місця існування інших видів у результаті людської діяльності і тим самим завдають місцевим мешканцям непоправної шкоди різного роду. Деякі спроби врегулювати цю проблему були здійснені в рамках ФАО, Конференції Сторін Конвенції про біорізноманіття (рішення VI/23), Рамсарської конвенції (резолюція VIII.18).



Ще одна проблема — боротьба з інфекційними хворобами як тварин, так і рослин. Міжнародне бюро з епізоотій було створено в 1924 р. Серед його цілей — забезпечення належного повідомлення державами про спалахи інфекційних хвороб тварин на їхніх територіях і поширення такої інформації серед усієї світової спільноти, збір та аналіз відповідної наукової інформації, забезпечення допомоги державам у боротьбі з інфекційними хворобами тварин, а також запобігання створенню бар’єрів для міжнародної торгівлі. Бюро розробило два типи міжнародних стандартів для тварин і продуктів із них (наприклад, Кодекс з охорони здоров’я наземних тварин і Кодекс з охорони здоров’я морських тварин). Бюро заснувало Міжнародну класифікацію заразних хвороб тварин, що містить два списки (А611 і В). Оскільки Україна є членом Міжнародного бюро з епізоотій, вона зобов’язана передавати цій організації будь-яку інформацію щодо епізоотичної ситуації в країні, інфекційні хвороби тварин, внесених до Списку А, інформувати про встановлення карантину тварин стосовно хвороб, що містяться в цьому списку, строки його дії і скасування. Під час спалаху пташиного грипу в Україні Головний інспектор ветеринарної медицини поінформував Бюро про епізоотичну ситуацію в Криму 5 грудня 2005 р. після офіційного підтвердження наявності там штаму H5N1 2 грудня 2005 р., а також про випадки захворювання птахів цим вірусом в Одесі, Херсоні та Сумській області, надавши детальну інформацію про заходи, що застосовувалися в умовах надзвичайного стану і карантину612. Крім цього, в зазначеній сфері було укладено такі міжнародно-правові акти: Міжнародна конвенція про боротьбу із заразними хворобами тварин 1935 р., Угода про співробітництво в галузі ветеринарії 1959 р.

Міжнародна практика вирішення спорів. 1. Рішення міжнародного арбітражного трибуналу у справі про тихоокеанських морських котиків у Беринговому морі (Behring Fur Seals Arbitration) 1893 р. (Велика Британія проти США). У 1867 р. уряд США придбав у Росії всі права на територію Аляски і прилеглих островів. Актом Конгресу 1868–1873 рр. було накладено заборону на вилов морських котиків на островах Прибілова і в прилеглих водах, при цьому не надано жодного визначення таких «прилеглих вод». У 1886 р. США захопили кілька британських кораблів, що здійснювали промисел котиків у цих водах на відстані 60 миль від берега (тобто у відкритому морі). США стверджували, що захист котиків — зобов’язання всього міжнародного співтовариства, яке має реалізовуватися за допомогою міжнародної угоди. США також стверджували, що вони мають право захищати котиків за межами 3-мильної зони шляхом обмеження діяльності, пов’язаної з їх промислом, як законний власник цих тварин і охоронець законної індустрії в США. Велика Британія відстоювала своє право на свободу рибальства у відкритому морі. Арбітраж виніс рішення на користь Великої Британії і зобов’язав США виплатити іншій стороні певну суму компенсації. У 1902 р. арбітраж виніс рішення у другій справі, що стосується охорони морських котиків у Беринговому морі, але цього разу між США і Росією. При цьому США використовували ті ж аргументи, що й Велика Британія в першій справі. Таким чином, обидві справи стосувалися права держави вживати односторонніх заходів із захисту морських ссавців у відкритому морі. Арбітраж виніс рішення на захист свободи відкритого моря, заперечивши право окремої держави на поширення своєї юрисдикції на ці води. Ці арбітражні рішення мали позитивні наслідки: в 1911 р. Велика Британія, Японія, США і Росія уклали Конвенцію про заходи із збереження і захисту морських котиків у Північній частині Тихого океану.

2. Рішення Міжнародного трибуналу з морського права 1999 р. та арбітражного трибуналу 2000 р. у справі щодо південного блакитного тунця (Нова Зеландія проти Японії та Австралія проти Японії). Позивачі стверджували, що Японія порушила свої зобов’язання за Конвенцією ООН з морського права, які стосуються співробітництва в охороні і збереженні морських живих ресурсів, реалізувавши в односторонньому порядку експериментальну програму з вилову південного блакитного тунця. Уряди Нової Зеландії та Австралії просили Міжнародний трибунал з морського права зобов’язати Японію припинити експериментальний вилов південного блакитного тунця без угоди з ними, зобов’язати її співпрацювати в дусі доброї волі за допомогою Комісії613 з метою узгодження майбутніх заходів щодо збереження та загально допустимого вилову південного блакитного тунця 614, а також обмежити узгоджену національну квоту Японії у зв’язку з її експериментальним рибальством у 1998 і 1999 рр. Японія, у свою чергу, просила Трибунал вжити тимчасових заходів, які б зобов’язали позивачів розпочати негайні переговори в дусі доброї волі з урядом Японії. Крім того, вона стверджувала, що спір має науковий, а не правовий характер. Трибунал нагадав, що південний блакитний тунець належить до видів, які охороняються Конвенцією з морського права і містяться в Додатку І до неї. Трибунал ухвалив рішення, відповідно до якого:


«70. ... Збереження живих ресурсів моря — складова захисту і збереження морського середовища. ...

80. ... Слід вжити термінових заходів щодо забезпечення прав сторін і запобігання подальшого виснаження популяцій південного блакитного тунця ...

90. ... Австралія, Японія та Нова Зеландія не повинні вдаватися до будь-яких дій, які призвели б до погіршення ситуації ...

... Повинні без зволікання відновити переговори з метою досягнення згоди щодо заходів з охорони й управління південним блакитним тунцем».


Сторонам не вдалося узгодити спільний допустимий вилов південного блакитного тунця на 2001 р. і відповідно розподілити національні квоти. Арбітражний трибунал, створений на основі Додатка VII до Конвенції з морського права в 2000 р., ухвалив рішення про те, що не має юрисдикції у цій справі, однак постановив скасувати тимчасові заходи, встановлені Міжнародним трибуналом з морського права в 1999 р.615 Зокрема, у рішенні арбітражного трибуналу сказано:
«47. Що справді розділяє сторони — це питання, чи підлягає спір врегулюванню лише на підставі Конвенції 1993 р. чи також на підставі Конвенції ООН з морського права616. …

50. У них виявляється певна напруга між співробітництвом і унілатералізмом. …

52. Але Трибунал також визнає: той факт, що більше одного договору застосовується до певного спору, є поширеною практикою в міжнародному праві. ... Немає причин стверджувати, що ... акт держави не може порушити її зобов’язання за більш ніж одним договором. Досить часто існує паралелізм договорів стосовно як істотних його положень, так і положень, які передбачають процедуру вирішення спорів... Трибунал доходить висновку, що до спору між Австралією та Новою Зеландією, з одного боку, і Японією, з іншого, ... застосовуються як Конвенція 1993 р., так і Конвенція ООН з морського права. …

54. Трибунал визнає статтю 16 Конвенції 1993 р. як угоду між сторонами домагатися врегулювання спору мирними засобами на свій вибір617.

55. Відповідає істинному стану речей те, що такі засоби, перелічені в статті 16, не було використано; ... Позивачі не погодилися на пропозицію Японії вдатися до посередництва й арбітражу відповідно до Конвенції 1993 р. …

59. ... Трибунал робить висновок, що стаття 16 Конвенції 1993 р. «виключає застосування будь-якої іншої процедури» як це передбачено в ст. 281 (1) Конвенції ООН з морського права. …

65. ... Трибунал не має юрисдикції розглядати справу по суті...»
3. Рішення Групи експертів ГАТТ у справі про заборону імпорту тунця (Мексика проти США 1990 р. і ЄЕС проти США 1994 р.). США ввели заборону на імпорт тунця з країн, які не вжили заходів з охорони дельфінів відповідно до внутрішніх стандартів США618, чим, як стверджувала Мексика в першому випадку і ЄЕС — у другому, порушили свої зобов’язання за ГАТТ. У першому випадку США ввели два види заборон: первинне ембарго (на продукцію з країн, які здійснювали вилов тунця забороненими в США методами) і вторинне ембарго (на продукцію з тунця, куплену в країні, яка підпадала під первинне ембарго). Група експертів ГАТТ прийняла рішення, що обидва види ембарго, як пряме, так і непряме, порушують зобов’язання США за ГАТТ і не підпадають під виправдовувальні положення ст. ХХ619. У другому випадку таке ж рішення було прийнято щодо ембарго США, застосоване до Нідерландів, від імені яких виступило ЄЕС. Група експертів, проаналізувавши зміст ст. ХХ (g) про збереження вичерпних природних ресурсів, постановила:
«5.13. ... Група експертів відзначає: США стверджують, що дельфіни є вичерпним природним ресурсом. ЄЕС не згодні з таким твердженням. Група, зазначаючи, що дельфіни можуть бути потенційно вичерпними і що політика щодо їх збереження не залежить від того, чи є їхні запаси на цей момент вичерпними, визнає, що політика щодо збереження дельфінів була політикою щодо збереження вичерпних природних ресурсів»620.
Однак обидва рішення так і не були схвалені Радою ГАТТ.

4. Справа про заборону імпорту окремих видів креветок і продуктів з них вирішувалась органами СОТ у два етапи. У 1998 р. чотири держави — Індія, Малайзія, Пакистан і Таїланд — подали скаргу до СОТ про те, що заборона, накладена США щодо імпорту окремих видів креветок і продуктів з них, отриманих за допомогою технології, яка становить ризик для морських черепах, суперечить ст. XI ГАТТ. США виправдовували свою заборону положеннями ст. XX (g). Відповідно до Закону США про види, що перебувають під загрозою зникнення, 1973 р., усі американські судна зобов’язані використовувати спеціальну технологію (TEDs), що дає змогу уникати вилову черепах під час промислу інших морських живих ресурсів у періоди і в районах, де існує висока ймовірність перебування морських черепах. Заборона не поширювалася на т.зв. «сертифіковані нації», які ухвалили подібні природоохоронні програми та досягли такого ж рівня випадкової загибелі черепах, як і американські судна. Після того, як Група експертів у своїй доповіді зробила висновок, що дії США порушують ГАТТ і не можуть бути виправдані згідно зі ст. ХХ, США подали апеляцію. Апеляційний орган постановив, що морські черепахи є «вичерпним природним ресурсом» у сенсі ст. XX (g) ГАТТ, проте ухвалив, що заходи, вжиті США, являли собою невиправдану і самовільну дискримінацію. У рішенні сказано:


«166. ... неспроможність США залучити позивачів ... до серйозних, транскордонних переговорів з метою укладення двосторонніх і багатосторонніх угод про захист і збереження морських черепах, перш ніж застосовувати заборону на імпорт ...

172. ... Наслідки є дискримінаційними і ... невиправданими. … Основний наслідок такої неспроможності — унілатералізм, який очевидний в застосуванні статті 609 [Закону]»621.


Другий етап спору пов’язаний з переглядом вищезазначеного рішення. У 1998 р. Орган з вирішення спорів СОТ попросив США привести свою заборону у відповідність з правилами ГАТТ, проте в 2000 р. Малайзія заявила, що США не виконують належним чином рекомендації та постанови Органу, і оголосила про ініціювання процедури перегляду рішення відповідно до ст. 21.5 Правил СОТ щодо вирішення спорів. Група експертів цього разу дійшла висновку, що США продемонстрували «тривалі й серйозні зусилля доброї волі досягти багатосторонньої угоди», тому що почали інтенсивні переговори з метою встановлення міжнародно-правового режиму охорони морських черепах в Індійському океані і Південно-Східній Азії. Таким чином, дії США були повністю виправдані у сенсі ст. ХХ ГАТТ. Малайзія подала апеляцію на тій підставі, що США фактично не досягли укладення такої угоди. Проте Апеляційний орган підтримав висновки Групи експертів622.

5. Справа про меч-рибу була ініційована сторонами одночасно у двох міжнародних структурах: Міжнародному трибуналі з морського права623 та СОТ624. Чилі, порушивши розгляд у Трибуналі, стверджує, що цей спір не має комерційного характеру, а стосується необхідності встановлення охоронних заходів з метою забезпечення сталого вилову меч-риби. Вилов з боку ЄС зазначеного виду рибних запасів у водах, прилеглих до виключної економічної зони Чилі, дав привід останній посилатися на порушення положень Конвенції ООН з морського права, що стосуються зобов’язання співпрацювати у збереженні далеко мігруючих видів. Крім того, на думку Чилі, ЄС порушив також зобов’язання щодо збереження морських живих ресурсів відкритого моря, вирішення міжнародних спорів, незловживання правами, забезпечення вжиття та дотримання охоронних заходів на суднах, які займаються рибальством у цьому районі, надання інформаційних даних щодо обсягу вилову відповідній міжнародній організації (ФАО).

Зі свого боку, 19 квітня 2000 р. ЄС попросив СОТ про ініціювання процедури консультацій з Чилі щодо встановленої нею на підставі Закону про рибальство заборони розвантажувати меч-рибу в чилійських портах, і як наслідок — заборони транзиту цього виду риби через чилійські порти. ЄС стверджує, що такі заходи несумісні із зобов’язаннями за ГАТТ, зокрема ст. V і XI.

У січні 2001 р. Чилі та ЄС уклали угоду, згідно з якою всі процедури в рамках Міжнародного трибуналу з морського права і СОТ призупиняються, засновується технічна двостороння комісія, дозволяється вхід у чилійські порти відповідно до нової програми Чилі про наукові дослідження у сфері рибальства, а також планується заснування природоохоронного багатостороннього форуму для Південно-Східної частини Тихого океану. Проте сторони залишили за собою право відновити будь-яку з процедур вирішення спорів у разі невдалого результату подальших переговорів.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   81   82   83   84   85   86   87   88   ...   108


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка