Підручник


Міжнародно-правова охорона рослинного світу



Сторінка86/108
Дата конвертації04.02.2019
Розмір2,77 Mb.
ТипПротокол
1   ...   82   83   84   85   86   87   88   89   ...   108
Міжнародно-правова охорона рослинного світу. Під загрозою зникнення на земній кулі перебуває близько 20–25 тис. видів рослин. Основні причини зникнення: розширення площ сільськогосподарських угідь, перевипасання, використання рослин у промисловості (целюлозно-паперовій) і як палива, торгівля видами дикої флори, пожежі, шкідники, хвороби, екстремальні кліматичні явища625, багато з яких — наслідок глобальної зміни клімату.

Відповідно до Міжнародної конвенції ФАО про захист рослин 1997 р. з метою забезпечення спільних та ефективних дій, спрямованих на запобігання занесенню й поширенню шкідливих організмів, які шкодять рослинам і продукції рослинного походження, держави розробляють єдині міжнародні стандарти з впровадження фітосанітарних заходів, створюють регіональні та національні організації із захисту рослин, які, серед іншого, зобов’язані видавати фітосанітарні сертифікати на вантажі рослин, продукцію рослинного походження та інші підкарантинні матеріали відповідно до фітосанітарних правил імпортуючої договірної сторони (ст. 4). Проте такі заходи (законодавчі акти, правила, офіційні процедури) мають бути не дискримінаційними, а технічно виправданими і пропорційними626.

Міжнародна угода з тропічної деревини 2006 р., ухвалена Конференцією ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), є типовою міжнародною товарною угодою — угодою про торгівлю сировинними товарами, що регулює відносини між країнами-виробниками (Додаток А — країни, що розвиваються, з Африки, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Латинської Америки і Карибського басейну) та споживачами (Додаток В — розвинені країни) тропічної деревини. Цей документ замінив Угоди 1983 і 1994 рр., проте Міжнародна організація з тропічної деревини не припиняла своєї діяльності з моменту створення в 1983 р. В Угоді зазначено, що деревина є енергоефективною, поновлювальною і екологічно сприятливою сировиною порівняно з конкуруючими продуктами. Цілі Міжнародної угоди полягають у заохоченні розширення і диверсифікації міжнародної торгівлі тропічною деревиною627 з лісів, які управляються на сталій основі і в яких лісозаготівлі ведуться законним чином, а також у заохоченні сталого управління тропічними лісами. Стаття 21 засновує Балійський фонд партнерства — фонд сталого управління тропічними лісами, які використовуються для виробництва деревини, в інтересах надання допомоги учасницям-виробникам у здійсненні інвестицій, необхідних для розширення їх можливостей стосовно здійснення стратегій із досягнення експорту тропічної деревини та лісоматеріалів із джерел, що управляються на сталій основі. Міжнародна організація з тропічної деревини неодноразово розробляла програми щодо заохочення сталого використання тропічних лісів, а також пропонувала з цією метою встановити повну або, принаймні, часткову заборону на торгівлю зазначеним видом деревини.

На Конференції в Ріо було схвалено т.зв. Лісні принципи — «Юридично не обов’язкову, авторитетну декларація глобальної згоди щодо раціонального використання, збереження та освоєння всіх видів лісів» 1992 р.628 Цей документ (15 принципів) уперше визнав важливу роль нетропічних лісів у підтриманні глобального балансу поглинання вуглецю і виділення кисню. Принцип 1 закликає держави вжити належних заходів для захисту лісів від шкідливого впливу забруднення з повітря, пожеж, комах, шкідників і захворювань, з тим щоб повною мірою зберегти їх багатопланову цінність. Крім цього, передбачаються зобов’язання щодо розумного і дбайливого управління лісами, зокрема щодо усунення необґрунтованих обмежень на використання деревини, а також стримування вирубування лісів. У документі визначаються права корінних народів, пов’язані з використанням цього природного ресурсу. Принципи не визнали за тропічними лісами статусу спільної спадщини людства, як того вимагали розвинені країни, однак ще раз підтвердили принцип постійного суверенітету держав над лісовими ресурсами, розташованими на їхній території. Це положення було закріплене завдяки зусиллям країн, що розвиваються, які виступили проти прагнень розвинених країн «інтернаціоналізувати» механізм управління лісами під прикриттям природоохоронного мандата629.

Серед інших договорів у сфері охорони флори відзначимо такі: Конвенція про створення Європейської та Середземноморської організації із захисту рослин 1951/1955 р., Угоду про співробітництво в застосуванні карантину рослин та їх охорону від шкідників і хвороб 1959 р., Декларація про збереження та стале управління тропічними лісами 1999 р. (Центральна Африка), Декларація про боротьбу з незаконною вирубкою, незаконною торгівлею та іншими злочинами, пов’язаними з лісами, 2001 р. (Східна Азія), План дій щодо тропічних лісів 1985 р., розроблений спільними зусиллями ФАО, Всесвітнього банку, ПРООН, ЮНЕП і Міжнародного інституту з ресурсів (НУО). У 1995 р. Комісія з питань сталого розвитку ООН заснувала Міжурядову групу щодо лісів з мандатом на два роки з метою імплементації відповідних домовленостей, досягнутих на Конференції в Ріо; в 1997 р. її замінив Спеціальний форум щодо лісів, який у 2000 р. був замінений Форумом ООН щодо лісів з мандатом на п’ять років. Крім того, ліси захищаються відповідно до положень СІТЕС (наприклад, червоне дерево включено до Додатка II), Конвенції про біорізноманіття, Конвенції про зміну клімату, Конвенції про всесвітню спадщину, Рамсарської конвенції та ін.

У жовтні 2004 р. професор В. Маатаї (Кенія) стала Нобелівським лауреатом і була удостоєна нагороди «за внесок у сталий розвиток, демократію і справу миру». Маатаї була ініціатором і головним натхненником заснованого в 1977 р. громадського руху «Зелений пояс» («Green Belt Movement»), який займався відновленням знищених лісів Кенії.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   82   83   84   85   86   87   88   89   ...   108


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка