Правова політика держави в умовах трансформації суспільства: теоретико-правовий аспект


Розділ 2 «Концептуальні підходи щодо визначення правової полі­тики держави в контексті модернізаційних процесів»



Сторінка11/18
Дата конвертації05.02.2019
Розмір181 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18
Розділ 2 «Концептуальні підходи щодо визначення правової полі­тики держави в контексті модернізаційних процесів» складається з чотирьох підрозділів, у яких розглянуто організаційно-правові форми здійс­нення правової політики держави як вияву народовладдя, а саму правову політику досліджено як цільову соціальну практику держави та спосіб ор­ганізації її правового життя і засіб його упорядкування.

У підрозділі 2.1 «Організаційно-правові форми здійснення правової політики держави як вияву народовладдя» показано, що в умовах транс­формаційного розвитку держави і суспільства особливу значущість має наявність виваженої державної правової політики щодо розвитку народо­владдя. Проведено аналіз організаційно-правовових форми здійснення пра­вової політики держави як вияву народовладдя в таких напрямках: спе­цифіка цієї політики, особливі риси; її закріплення на конституційно-правовому рівні; проблеми реалізації правової політики щодо виборів, референдумів, інших форм народовладдя; фактори (позитивні і негативні) втілення правової політики; пріоритети правової політики у сфері наро­довладдя; цілі і способи її реалізації; зв’язок правової політики у сфері народовладдя з формуванням правової державності, становленням дієздат­ного громадянського суспільства; механізм формування і реалізації пра­вової політики держави щодо народовладдя; функціональна спрямованість цієї політики в означеній сфері відносин; принципи правової політики що­до народовладдя.

Аргументовано, що саме держава створює належні матеріально-фі­нансові та організаційні умови для реалізації різних форм народовладдя.

У підрозділі 2.2 «Правова політика як цільова соціальна практика держави» зазначено, що суб’єктом, котрий безпосередньо моделює цілі у сфері правової політики, є головно держава в особі своїх правотворчих органів, проте правова держава обумовлює широкий перелік суб’єктів, які можуть прямо чи опосередковано впливати на створення і реалізацію пра­вової політики.

Аргументовано, що цільовий аспект логічного змісту правової полі­тики виявляється в таких її рисах, як цілеспрямованість і доцільність. Тобто правова політика завжди є стратегічно осмисленою діяльністю, основаною на певній системі цілей, концептуальних ідей, що відображають головні моменти майбутньої організації соціальних відносин.

У підрозділі 2.3 «Правова політика як спосіб організації правового життя держави та засіб його упорядкування» стверджується, що якщо правова політика – це діяльність держави зі створення ефективного меха­нізму правового регулювання, із цивілізованого використання юридичних засобів для досягнення таких цілей, як найбільш повне забезпечення прав і свобод людини та громадянина, зміцнення законності та правопорядку, формування правової державності і високої правової культури суспільства й особистості, то правове життя є одночасно і джерелом, і сферою вияву такої політики. Правова політика містить орієнтири (цілі і засоби), стра­те­гію і тактику розвитку правового життя.

Виокремлено ознаки правового життя і їх вплив на правову політику держави. Правове життя пов’язане з юридичними правилами поведінки (при­писами) і з відповідними юридичними наслідками. І як основною ознакою поняття правового життя є наявність юридичних норм, так і основною оз­накою поняття «соціальне життя» є наявність соціальних норм загалом, тобто різноманітних правил, що регулюють розпорядок спільного життя людей, їх взаємини.

У підрозділі 2.4 «Правова політика держави як форма взаємодії пра­вової та політичної систем» наголошено, що правова політика держави покликана зменшити вплив сучасних політичних віянь на зміст норм позитивного права. Враховуючи тісний зв’язок політики і права в сучасних демократичних правових державах, правову політику варто відносити одночасно і до сфери права, і до сфери політики, хоча в низці законодавчих актів правова політика постає переважно як частина іншої сфери і полі­тич­ної діяльності держави.

Принципи правової політики похідні від стану політичної системи суспільства, офіційно встановлених правових ідеалів і практики їх досяг­нення. До них належать: 1) зв’язаність загальними принципами права (спра­ведливість, гуманність, забезпечення формальної рівності тощо); 2) наукова обґрунтованість; 3) відповідність принципам демократичного суспільства; 4) відповідність міжнародним стандартам в галузі прав людини; 5) реалізм.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка