Правова політика держави в умовах трансформації суспільства: теоретико-правовий аспект


Розділ 3 «Основні аспекти формування правової політики дер­жа­ви в умовах трансформаційних процесів»



Сторінка12/18
Дата конвертації05.02.2019
Розмір181 Kb.
ТипАвтореферат
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18
Розділ 3 «Основні аспекти формування правової політики дер­жа­ви в умовах трансформаційних процесів» складається з чотирьох під­роз­ділів, у яких розглянуто правову політику як дієвий інструмент побудови правової держави в трансформаційний період, проаналізовано фактори впли­ву правової політики держави на юридичне і політичне життя особистості, виокремлено особливості становлення правової політики Української дер­жа­ви в сучасних умовах, досліджено ефективність правової політики як показника життєздатності суспільства.

У підрозділі 3.1 «Правова політика як дієвий інструмент побудови правової держави в трансформаційний період» акцентовано, що при ви­вченні феномену правової політики у трансформаційний період важливого значення набуває методологічний інструментарій її прогностичного дослі­дження. Доведено, що обумовленість майбутнього стану правової полiтики передбачає ускладнення великого конгломерату кількісних та якісних характеристик правового життя держави та її елементiв. Це і складна внутрiшня структура феномену правової політики, і велика кiлькiсть еле­ментiв та зв’язкiв мiж ними, що впливають на правову політику, і складна система чинникiв, що впливають i на прогнозований об’єкт, i на про­гностичне дослiдження та його результат, а також неможливiсть чи над­мiрна складнiсть кiлькiсного вираження бiльшостi характеристик правової політики.

Досліджено такі елементи правової політики та їх трансформацію в сучасних умовах: стратегію і щоденну практику законотворчості; принципи і механізми правового регулювання; конституційне будівництво; судово-правову й адміністративну реформи; форми парламентаризму і закріплення плебісцитних традицій; вироблення досконалих ліній взаємодії різних гілок влади та ефективних механізмів противаги між ними; удосконалення ви­бор­чого права та інших кодифікованих галузей права; зміцнення закон­нос­ті, правопорядку і дисципліни, державності.

У підрозділі 3.2 «Фактори впливу правової політики держави на юридичне і політичне життя особистості» показано, що новітнє розумін­ня сутності правової політики не може позиціонуватися через вузькопри­клад­не методологування – удосконалення системи законодавства держави відпо­від­но до міжнародних правових стандартів. Правова політика мусить мати значно ширші завдання через реалізацію функцій держави в конкретних іс­торичних умовах, забезпечення юридичними засобами політичного вектора розвитку країни та розвиток демократичних, легітимних і досконалих ас­пек­тів правової й суспільної реальності.

Правова політика виявляється через нагромадження і впровадження народного суверенітету в різні сфери життя. Як узагальнювальний чинник різних сфер існування суспільства, правова політика зовнішньо виявляється в елементах системи права та системи законодавства. Аргументовано, що правова політика здійснює на відповідні сфери суспільного життя пози­тивний стабілізаційний вплив.

У підрозділі 3.3 «Особливості становлення правової політики Укра­їнської держави в сучасних умовах» зазначено, що правова політика не мо­же виявлятися у статичному вигляді, оскільки виступає активним комуні­кативним чинником між державною владою та суб’єктами реалізації права, слугує способом акумуляції та провідником найрізноманітніших поглядів, потреб, інтересів (економічних, соціальних, культурних), відповідно, вона змінюється разом із їх зміною.

Концептуально державну правову політику України можна розгля­дати як засіб легітимізації внутрішньої і зовнішньої політики, особливу форму досягнення органами влади офіційно проголошених політичних цілей. Така політика має ґрунтуватись на положеннях і нормах Конституції України, а також загальновизнаних принципах міжнародного права, перед­бачати дотримання державою основоположних прав і свобод людини та громадянина, захист яких фактично набув наддержавного характеру.

У підрозділі 3.4 «Ефективність правової політики як показник життєздатності суспільства» зазначено, що правова політика сьогодні є складним явищем, дослідити який можливо лише за умов комплексного міждисциплінарного підходу, який поєднував би всебічні знання про дер­жавну політику в межах науки про політику.

Визнаючи доцільність групування всіх підходів в межах дедук­тив­них та індуктивних теорій, на сьогодні є потреба в спеціальній науковій конструкції, моделі правової політики, яка відповідала б серединному рівню, тобто поєднувала б найкращі теоретичні узагальнення та емпіричні дослідження, а отже, спроможна була б відповідати на виклики сучасного по­літичного процесу, пропонуючи конкретні дії і програми з уваги на до­цільність та відповідність цілям усіх груп населення сучасних країн світу.

Питання ефективності правової політики стосується всіх сфер су­спільного життя. Створення ефективної правової політики стало б однією з основних передумов успішного запровадження правової реформи в Укра­їні, спрямованої на формування принципово нової правової системи. Тому вагомим аспектом реформування сучасної системи права в Україні є роз­роб­ка ефективної правової політики.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка