Причини стійкої втрати працездатності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень і методи їх попередження



Дата конвертації05.02.2019
Розмір28 Kb.

ПРИЧИНИ СТІЙКОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ І МЕТОДИ ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Захарченко Н. О., магістрант; проф. Приступа Л.Н.

СумДУ, кафедра внутрішньої медицини

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) входить у число лідерів причин тимчасової втрати працездатності, інвалідності та смертності населення.

Мета роботи: вивчити та поглибити уявлення про клініко-патогенетичні механізми ХОЗЛ, встановити фактори, на які можна впливати для зменшення інвалідності хворих на ХОЗЛ.

Проведено аналіз 56-ти медико-експертних справ хворих на ХОЗЛ за 2008 рік, яким вперше була встановлена інвалідність. До I групи увійшли хворі, яких було визнано інвалідами внаслідок професійного захворювання - це 45 осіб (80,4 %), II групу склали 11 осіб (19,6 %) визнаних інвалідами із загального захворювання. Вік хворих коливався від 39 р. до 64 р. в I групі та від 50 до 61 р. у II групі. При професійних захворюваннях 40 хворим (88,9 %) була встановлена III група інвалідності, 5 хворим ( 11,1 % ) – II група інвалідності. , при загальному захворюванні 6 хворим (54,5 %) встановлено III групу інвалідності, 5 хворим (44,5 %) – II групу інвалідності. Всі хворі I групи працевлаштовані на заводі СМПО ім. Фрунзе і знаходилися під регулярним медичним спостереженням. У II групі лише 4 хворих (36,4 %) були працевлаштовані, проте медичне спостереження було неадекватне. В результаті анкетування хворих виявлено, що в I групі близько 95 % хворих дотримувалися призначеної базисної терапії і 5 % використовували інгаляційні бронхолітики короткої дії за потребою. У II групі близько половини хворих не дотримувалися призначеної регулярної базисної терапії.



Таким чином, в Сумській області основною причиною первинної інвалідності по ХОЗЛ є вплив шкідливих факторів на виробництві – 80,4 %. Питома вага тяжких груп інвалідності більше серед непрацюючого населення в порівнянні з хворими, що підлягали регулярним проф. обстеженням та адекватно лікувалися: 44,5 % та 11,1 % відповідно. Наслідком пізньої діагностики та неповноцінного лікування стали втрата працездатності, рання інвалідність хворих.

Низька інформованість хворих стосовно ХОЗЛ, недотримання регулярної базисної терапії створюють умови для виникнення спеціалізованих установ щодо надання пацієнту знань по ефективній профілактиці прогресування захворювання, зниження частоти та тяжкості загострень, розвитку ускладнень та покращення якості життя хворих.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка