Проста диспепсія



Скачати 18,24 Kb.
Дата конвертації28.11.2018
Розмір18,24 Kb.

Проста диспепсія
Проста диспепсія – це гострий розлад травлення і живлення, спричинений порушенням харчових чинників, режиму та догляду за дитиною; її розвитку сприяють також конституціональні чинники (порушення в будові органів і систем, дефекти обміну речовин, діатези). Певне значення має порушення нормальної мікрофлори кишок. Проста диспепсія розвивається за умови кількісних і якісних змін харчування, коли дитина отримує надмірну або недостатню кількість грудного молока, адаптованих молочних сумішей або інших видів їжі, коли їжа не відповідає віку дитини (наприклад, незбиране коров’яче молоко в перші місяці життя). Додаткове харчування або введення догодовування без дотримання правил поступового збільшення його кількості, споживання недоброякісної їжі, Дефіцит білків, надмірна кількість вуглеводів, особливо у спекотну пору року, відсутність нічної перерви в годуванні, порушення режиму й догляду (перегрівання) можуть призвести до розвитку диспепсії. Проста диспепсія найчастіше виникає у дітей з алергійним діатезом, рахітом (застій вмісту через атонію кишок), синдромом порушеного кишкового всмоктування, недоношеністю.

Безладне годування, раптовий перехід від грудного до штучного вигодовування, особливо влітку, можуть зумовити просту диспепсію.



Клініка. Загальний стан дитини звичайно задовільний. Температура тіла нормальна, зрідка субфебральна. Бувають зригування, іноді блювання 1 – 2 рази на добу на початку захворювання, що є захисними реакціями і сприяють видаленню зі шлунка невідповідної за складом або надмірної їжі. Блювотні маси складаються з неперетравленої їжі, мають кислу реакцію і своєрідний запах. У разі диспепсії змінюються секреторна й моторна функції шлунка, рухова функція кишок. Знижується продукція ферментів у тонкій кишці, спостерігають просування по ній частково перетравленої їжі, що сприяє потраплянню мікроорганізмів з нижніх відділів кишок у верхні. Випорожнення частішають до 6 – 8 (і більше) разів на добу, стають рідкими, неоднорідними. Серед жовтуватих або зеленуватих калових мас спостерігають білі грудочки (солі кальцію, жирні кислоти, які нейтралізуються лужними і лужноземельними солями, мила жирних кислот, бактерії) і прозорі склоподібні нитки слизу. Під час диспепсії утворюються у великій кількості гази, розвивається метеоризм. Живіт здутий, відходять гази з неприємним запахом. Дитина стає неспокійною, що пояснюється кишковою колікою. Апетит знижується. Язик сухий, з білим нальотом. Маса тіла дитини не збільшується, іноді зменшується.

Захворювання триває не більш ніж 5 – 7 днів, за умови правильного лікування закінчується видужанням. Перебіг простої диспепсії залежить від своєчасного лікування, усунення сприятливих умов середовища, що зумовили преморбідний стан дитини та зміну її реактивності.



Діагноз простої диспепсії встановлюють на підставі анамнезу, клінічної картини, огляду випорожнень, які у типових випадках є неоднорідними, містять білі грудочки серед жовтого або жовто-зеленуватого калу і нагадують посічені яйця. Щоб виключити інфекційну природу захворювання, треба провести бактеріологічне дослідження калу – посіви на кишкову групу, стафілокок, гриби. Копроскопія дає змогу диференціювати просту диспепсію від ентероколіту.

Лікування. Призначають водно-чайну паузу на 6 – 12 год, щоб забезпечити спокій травного каналу і запобігти бактеріальному розкладанню їжі у верхніх відділах кишок. Дають слабкий чай, 5% рисовий відвар, переварену воду з 3% цукру, 5% розчин глюкози, настій шипшини, морквяний відвар, рідше – ізотонічний розчин натрію хлориду або розчин Рінгера. Добова кількість рідини становить 150 – 180мл на 1 кг маси тіла. Рідину кімнатної температури дають невеликими порціями. Після водно-чайної паузи здійснюються дозоване годування груддю (5 – 7 хв), грудним зцідженим молоком, а якщо його немає – адаптованими молочними сумішами, які розводять концентрованим рисовим відваром у співвідношенні 2:1, кислими адаптованими сумішами, рідше – В-кефіром, В-ацидофільним молоком. Режим годування дитини залишається таким самим, як і до захворювання. Кількість їжі в перші дні зменшують до ½ - 1/3 звичайного об’єму. Поступово до 5 – 7-го дня переходять на харчування, що відповідає віку. Кількість їжі, якої не вистачає, поповнюють рідиною. Після нормалізації випорожнень і апетиту поступово вводять прикорм. Призначення антибіотиків, сульфаніламідних та інших антибактеріальних препаратів у разі простої диспепсії не є показаним. Якщо знижений апетит, призначають 1% розведену хлоридну кислоту з пепсином (по 1чайній ложці 3 рази на день) або натуральний шлунковий сік (по1/2 чайної ложки з 5 – 10мл води 3 рази на день за 10 – 15хв до приймання їжі). Показані тіамін, піридоксин, нікотинова й аскорбінова кислоти. Слід дотримувати режиму харчування, правильно доглядати за дитиною.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка