Реєстраційний код


Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (S00–T98)



Сторінка158/174
Дата конвертації04.02.2019
Розмір6,57 Mb.
ТипЗакон
1   ...   154   155   156   157   158   159   160   161   ...   174
Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (S00–T98)

Стаття 67

Передбачає наслідки травм, поранень (більше року з моменту отримання травми, поранення) області голови та шиї, а також наслідки травм від дії повітряної вибухової хвилі (контузія) та інших зовнішніх чинників.

До пункту «а» належать дефекти та деформації кісток черепа, щелепно-лицьової ділянки після поранень і травм, які не замінені або замінені трансплантатами; анкілози скронево-нижньощелепних суглобів; хибні суглоби нижньої щелепи, контрактури щелепно-лицевої ділянки, наслідки проникних та закритих травм головного мозку, що виявляються в порушеннях нервово-психічної діяльності, розладах чутливості, рухів та координації; наслідки травматичного пошкодження горла, трахеї, гортані, які ускладнюють дихання з незначним порушенням функції зовнішнього дихання.

До пункту «б» належать віддалені наслідки травм головного мозку, при яких мають місце окремі розсіяні органічні ознаки і явища незначно вираженої вегетосудинної нестійкості без порушення рухових, чутливих, координаційних та інших функцій нервової системи при доброму загальному самопочутті та доброму перенесенні комплексу функціональних проб-навантажень.

За наявності емоційно-вольових або інтелектуально-мнестичних розладів, які виникли внаслідок травми головного мозку, медичний огляд проводиться з застосуванням статті 12 Переліку хвороб.

До пункту «в» належать наслідки черепно-мозкової травми без видимих клінічних проявів.

Факт лікування з приводу травми головного мозку або її наслідків в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами.

За наявності наслідків ураження центральної нервової системи від дії зовнішніх чинників (радіоактивне опромінювання, низькі та високі температури, світло, підвищений або знижений тиск повітря, води, інші зовнішні чинники) медичний огляд проводиться за пунктами «а», «б», «в» або залежно від ступеня порушення функцій.

Після лікування гострої черепно-мозкової травми льотному складу надається відпустка з подальшим оглядом. Надалі, після використання відпустки льотний склад, парашутисти та керівники польотів визнаються непридатними до льотної роботи, парашутних стрибків та керівництва польотами.

Відновлення на льотній роботі, визнання придатності до парашутних стрибків та керівництва польотами після гострої черепно-мозкової травми можливі не раніше ніж через 12 місяців після отримання травми з обов’язковим проведенням КПД, КТ та МРТ головного мозку, ЕЕГ, РЕГ, вестибулометричних, ортостатичних проб, огляду офтальмологом (очне дно, гострота зору, поле зору).

Надалі особи з такими наслідками підлягають стаціонарному обстеженню протягом 2 років.

Стаття 68

До пункту «а» належать стани після свіжого перелому, вивиху тіла або тіл хребців (до 1 року після травми); стани після травматичного пошкодження (струс, забій, здавлення мозку та інші) до 1 року після травми; компресійний проникний перелом або вивих тіла хребця; компресійні переломи тіл хребців І ступеня компресії та їх наслідки з незначним больовим синдромом і кіфотичною деформацією хребців ІІ ступеня; наслідки перелому дужок, відростків хребців за наявності незначних порушень функцій хребта і больового синдрому після лікування; наслідки травматичного пошкодження спинного мозку, при яких у неврологічному статусі виявляються незначні розлади рухових або чутливих функцій у поєднанні з вегетосудинною нестійкістю; наслідки пошкоджень нервових сплетінь, нервів, при яких функції кінцівки незначно порушуються (пошкодження одного променевого або ліктьового нерва, якщо знижена сила розгиначів кисті або обмежена її флексія тощо).

До пункту «б» належать компресійні переломи одного чи двох хребців І ступеня компресії за відсутності спінальних та корінцевих проявів без обмеження рухів у хребті (через 1 рік після отримання травми); наслідки травм спинного мозку без порушення рухових, чутливих та інших функцій нервової системи (через 1 рік після отримання травми); віддалені наслідки пошкоджень нервів, коли їхні функції повністю відновлені, а незначно виражені чутливі порушення, які містяться в зоні іннервації пошкодженого нерва, практично не обмежують функцію кінцівки.

Особи льотного складу, які перенесли компресійний перелом одного чи двох хребців, травму спинного мозку, підлягають звільненню від навчально-тренувальних парашутних стрибків. Парашутисти — непридатні.

Після лікування отриманих переломів остистих або поперечних відростків хребця, травм або поранень нервів, нервових корінців та сплетінь льотному складу, парашутистам та керівникам польотів надається відпустка за станом здоров’я. Подальший допуск до льотної роботи, парашутних стрибків та керівництва польотами можливий не раніше ніж через 4 місяці. Надалі особи з такими наслідками підлягають стаціонарному обстеженню протягом 2 років.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   154   155   156   157   158   159   160   161   ...   174


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка