Реєстраційний код


Інші хворобливі прояви, які не внесені до Переліку хвороб



Сторінка160/174
Дата конвертації04.02.2019
Розмір6,57 Mb.
ТипЗакон
1   ...   156   157   158   159   160   161   162   163   ...   174
Інші хворобливі прояви, які не внесені до Переліку хвороб

Стаття 74

Передбачає невідповідність маси тіла його довжині і невідповідність довжини кінцівок (відносні середньостатистичні показники, які прийняті за норму).

Непридатними до льотного навчання визнаються особи:

з індексом маси тіла (ІМТ) нижче 19 кг/м2;

із зростом менше 165 см і більше 185 см;

з довжиною ніг менше 80 см;

з довжиною рук менше 76 см;

із зростом у положенні сидячи більше 93 см.

Льотний склад з вагою тіла більше 90 кг звільняється від навчально-тренувальних парашутних стрибків.

Для кандидатів та курсантів вертолітної авіації ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу, максимальним зростом уважати 190 см.



Стаття 75

Передбачає наявність вегетосудинної та нейроциркуляторної дистоній, а також гострі нервово-судинні порушення у вигляді непритомності або колапсу.

Для вегетосудинної та нейроциркуляторної дистоній характерний синдромокомплекс вегетосудинних розладів, які виявляються у поліморфізмі скарг, з пароксизмальними порушеннями, з неадекватною реакцією артеріального тиску на будь-які подразники, з наявністю стійких кардіалгій з порушенням серцевого ритму та провідності функціонального характеру.

Діагноз вегетосудинної та нейроциркуляторної дистоній у громадян та військовослужбовців повинен бути встановлений у стаціонарних умовах за участю невропатолога, окуліста, ендокринолога, а в разі потреби — інших спеціалістів з метою виключення органічних змін (запального, дисфункціонального, травматологічного або іншого характеру), які супроводжують порушення функцій вегетативної та судинної систем.

До пункту «а» належать вегетосудинні дистонії з пароксизмальними розладами, у яких не вдається встановити причину виникнення, особи льотного складу з цими розладами визнаються непридатними за всіма графами.

До цієї самої групи належать:

повторні, а також глибокі знепритомлення з утратою свідомості, стійкою артеріальною гіпотонією, брадикардією, судомними м’язовими скороченнями;

нейроциркуляторна дистонія гіпертензивного типу з лабільністю артеріального тиску за наявності постійних скарг та стійких різко виражених вегетосудинних розладів, які не піддаються лікуванню і значно знижують працездатність;

нейроциркуляторна дистонія гіпотензивного типу зі стійкою фіксацією артеріального тиску нижче 100/60 мм рт. ст. за наявності постійних скарг, стійких різко виражених вегетосудинних розладів, які не піддаються лікуванню;

нейроциркуляторна дистонія кардіального типу за наявності стійких кардіалгій, які супроводжуються вираженими вегетосудинними розладами, стійкими порушеннями ритму серця. До стійких порушень ритму серця належать аритмії, які вимагають антиаритмічної терапії і відновлюються після припинення лікування або рефрактерні до нього;

нейроциркуляторна дистонія змішаного генезу.

До пункту «б» належить нейроциркуляторна дистонія будь-якого типу з незначно вираженими проявами, у тому числі з транзиторними порушеннями ритму серця.

Пункт «в» передбачає гостру судинну недостатність у вигляді втрат свідомості чи колапсів незалежно від їх етіології та проявів судинно-вегетативної нестійкості.

Усі особи після знепритомлення незалежно від обставин її виникнення підлягають усуненню від польотів і стаціонарному обстеженню.

Лікар військової частини в усіх випадках проводить вивчення причин та обставин знепритомлення, результати якого викладає в медичній характеристиці, що подається на ГЛЛК.

У разі відсутності захворювань, які можуть викликати знепритомлення, проводиться спеціальне цілеспрямоване обстеження.

Обов’язковим є проведення таких досліджень:

баровипробування щодо перенесення помірних ступенів гіпоксії з проведенням ортостатичної проби;

проба з гіпервентиляцією, затримкою дихання;

ортостатичні проби з записом гемодинаміки;

цілеспрямоване дослідження вегетативної нервової системи;

ЕЕГ з фотостимуляцією при гіпервентиляції і при вдиханні газової суміші, збідненої киснем;

РЕГ;

дослідження вестибулярного апарату кумулятивними методами;



КПД.

Інші методи дослідження використовуються залежно від льотної спеціальності і типу літака.

Постанова для осіб, які перенесли знепритомлення, виноситься на підставі вивчення анамнезу, результатів клінічного обстеження, перенесення проб та навантаження, причин знепритомлення, суб’єктивної реакції того, кого оглядають, на цю подію, індивідуально-психологічних особливостей особи, віку та льотної спеціальності.

Наявність захворювань, які супроводжуються знепритомленням, невротичними реакціями на цю подію, поганим перенесенням проб на навантаження незалежно від інших результатів дослідження і причин знепритомлення, є підставою для визнання особи непридатною за всіма графами Переліку хвороб.

При знепритомленні, зумовленому втомою, астенічними станами, до винесення остаточної постанови рекомендується надання відпустки за станом здоров’я або звільнення від польотів з виконанням інших обов’язків військової служби.

При одноразовому ортостатичному знепритомленні (що розвивається на фоні вираженого, але минущого ослаблення організму, порушення режиму відпочинку, уживання алкоголю тощо), а також емоційно-больовому, що виникає при медичних процедурах щеплення, пункції гайморових пазух, узяття крові з вени, можливе допущення до льотної роботи за графами IV–VI Переліку хвороб, за винятком осіб льотного складу, які літають на літаках з одинарним керуванням і ВПБ. Керівники польотів — непридатні.

Більш обережної оцінки вимагає знепритомлення, що розвивається при несприятливих емоційних впливах, не пов’язаних з виконанням медичних процедур.

При знепритомленні, спричиненому впливом екстремальних чинників, які стоять на межі витривалості організму (великі перевантаження за відсутності спеціального спорядження, виражене кисневе голодування, сильний біль), постанова виноситься, виходячи з наслідків впливу на організм несприятливих чинників.

Особи, допущені до льотної роботи, наступні 2 роки огляд проходять за стаціонарних умов.

Окремі симптоми порушень функцій вегетативної нервової системи у вигляді ізольованого гіпергідрозу, акроціанозу, стійкого дермографізму, тахікардії, «гри вазомоторів» тощо за відсутності будь-яких порушень у нервово-психічній сфері не можуть бути підставою для винесення постанови про непридатність до льотної роботи.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   156   157   158   159   160   161   162   163   ...   174


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка