Сила слова у спадщині В



Сторінка15/45
Дата конвертації05.02.2019
Розмір1,9 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   45
Література:

  1. Даценко О. Ідеї В.О.Сухомлинського у діалозі з сьогоденням // Сільський вісник. – 2003. – 17 травня. – C. 5

  2. Коваленко О. Організація методичної роботи за ідеями В.О.Сухомлинського // Рідна школа. -2004. -№ 2. – С.25-27

  3. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки. – Тернопіль, 1994.

  4. Кремень В. Філософія освіти XXI століття // Освіта України. – 2002. – №102-103, 28 грудня

  5. Кривенко О. Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського і національна школа // Сільське життя. – 2003. – 27 вересня. – C. 4

  6. Міхелі С. Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського як концептуальна основа особистісно орієнтованого підходу // Початкова школа. – 2003. – №9. – C. 5-12

  7. Новгородська Ю. Ідеї В.О.Сухомлинського живуть і розвиваються // Рідна школа. – 2002. – листопад. – C. 44-45

  8. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5-ти т. – К., 1976-1978

  9. Сухомлинський В.О. Роль особи вчителя в духовному житті колективу та особистості. – Т. 1. – К., 1976.

  10. http://referatuk.net.ua

  11. http://pidruchniki.ws

  12. Гавриловец К.В. Гуманістичне виховання в школі. – Мн.: Полум'я, 2000. – 128 с.

  13. Зборівський Г.Є. Освіта: від XX до XXI століття. – К.: Вид-во Урал. держ. пед. ун-ту, 2000. – 301 с.

  14. Кабуш В.Т. Система гуманістичного виховання школярів. – Мн.: Полум'я, 2000. – 208 с.

  15. Кремень В.Г. Поступ до нової філософії освіти в Україні // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992 – 2992. Збірник наукових праць до 10 – річчя АПН України. – Частина 1. – Харків, 2002. – С. 9

  16. Крылова Н.Б., Александрова Е.А. Очерки понимающей педагогики. / Н.Б.Крылова, Е.А.Александрова. – М.: Народное образование, 2001. – С.172-173.

  17. Носовець Н.М. Основні ідеї гуманізації трудового виховання в педагогічній спадщині А.С.Макаренка // Організація та зміст професійної підготовки в умовах національної системи освіти: Збірник наукових праць: Проблеми сучасного мистецтва і культури. – Харків: Книж. видав. – Каравела, 1999.–С.26-31.

Кузьменко В.В.*

Спадщина В.О.Сухомлинського про формування в учнів


наукової картини світу

Видатний педагог-класик, основоположник вітчизняної гуманістичної педагогічної науки у своїх працях досить ґрунтовно подав психолого-педагогічне обґрунтування значущості світоглядних знань у процесі формування особистості. Зокрема, він підкреслював необхідність підготовки школярів до реального життя в суспільстві. І у наші переломні роки залишається актуальним зв’язок навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів з життям. Але треба визнати, що на сьогодні значно поглибився відрив шкільної освіти від життя. Школа майже не готує дітей до майбутньої трудової діяльності. У першу чергу це відбувається через відрив викладання предметів від реальних життєвих процесів, різке погіршення викладання трудового навчання, слабку профорієнтаційну роботу тощо.

Ці проблеми свого часу досить успішно були вирішувалися у Пав­лиській школі видатним педагогом ХХ століття В.О.Сухомлинським, який наголошував, що знання стають діючим фактором тільки тоді, коли особистий погляд на явища оточуючого світу охоплює всі сфери життєдіяльності школярів, а погляди людини на світ проявляються не тільки в тому, що і як вона вміє пояснити, але і в можливості щось довести, ствердити, відстояти своєю творчою працею [1, с.11].

У шкільних навчальних планах ніколи не було предметів, які не впливали б на формування в учнів картини світу. Кожна із шкільних дисциплін вносить свою частку в формування світобачення школяра, бо дитина не тільки вчить якийсь предмет, а й вдивляється в світ, узагальнює почуте, прочитане, намагається зіставити, систематизувати, звести в пев­ний логічний взаємозв’язок отримані факти, явища, речі, процеси. Вся інформація, отримана з навколишнього середовища і на окремих уроках у свідомості школяра об’єднуються в певну частину картини світу. Цей процес вимагає часу, а його успіх залежить від того наскільки знання, вміння й навички доступні вікові і розвитку учнів. В.О.Сухомлинський писав так: «У V класі почалось вивчення систематичного курсу основ наук про природу, суспільство, людину. Ми прагнули, щоб ці три елементи освіти, органічно поєднуючись, не тільки створювали в свідомості підлітків картину навколишнього світу, а й допомагали їм утвердитись у власних поглядах на світ, на минуле, сучасне й майбутнє людства, на самих себе. Підкреслюю виняткове значення гармонійного поєднання трьох елементів освіти. Без знань про людину освіта не була б повною...» [3, с.387].

Досвід роботи Павлиської школи доводить, що успішна підготовка учнів до життя, формування в них світоглядних уявлень можливі при чіткій організації системи трудового виховання, якою тут були охоплені всі учні молодшого, середнього і старшого віку.

В.О.Сухомлинський вважав, що формування світогляду починається з тієї сходинки мислення, піднявшись на яку людина розглядає оточуючий світ і відчуває себе частиною його, що реальний погляд на оточуюче життя формується в процесі всього періоду навчання дитини в школі і залежить від того чи сформовано в учнів узагальнену картину світу. Однією з най­важливіших передумов успішного здійснення цього завдання є забезпе­чення високого рівня знань із всіх шкільних предметів і вміння використовувати їх у практичній діяльності. Практична діяльність у Пав­лиській школі була основою трудового виховання.

Видатний педагог визнавав необхідність формування в учнів інтегрованої картини світу не лише на основі отриманих знань, а й в ході спостережень за оточуючим життям. Результатом таких спостережень, наприклад, були письмові роботи учнів 3-4 класів на такі теми: «Як сходить сонце», «Роса на траві», Радуга на небі, «Як живуть бджоли», «Як подорожує капля води» та ін. [4, с.5].

Ураховуючи те, що усвідомленню й інтеграції картини світу у школя­рів сприяють спостереження за явищами природи, за роботою людей, машин, механізмів, в Павлиській школі вчителі природничих дисциплін окрім демонстрацій, лабораторних і практичних робіт широко залучали учнів до самостійних спостережень. «Спостерігаючи те чи інше явище, учні, звичайно, ще не можуть зрозуміти його закономірностей, причинних зв’язків, але таке завдання перед ними й не ставиться. Важливо, що учні замислюються над суттю явищ, у них виникає багато запитань, і прагнення зрозуміти ту чи іншу закономірність стає потребою,» – писав В.О.Сухомлинський [4, с.6].

У творчому доробку педагога знаходимо такий приклад: «Задовго до вивчення теми «Умови проростання насіння» викладач природознавства дав дітям таке завдання: проростити кілька зерняток бобової і зернової культури, уважно спостерігати, як з тієї чи іншої насінини розвивається корінець і росток, і коли є якась відмінність, то подумати, у чому саме вона полягає. Діти з великим інтересом виконують подібне завдання. Хоч вони самотужки ще не можуть дійти правильних висновків, проте намагаються зрозуміти причини явищ, а це прагнення і є джерелом тієї великої активності, тієї жадоби до знань, яку виявляють вони при вивченні названої вище теми» [4, с.6].

Після проведених спостережень в учнів виникає бажання знайти відповіді на певні запитання, отримати конкретні наукові знання. Вони починають активно працювати зі вчителем, шукають відповіді на свої питання. Звісно це вносить елемент свідомого в працю учнів, допомагає заповнити прогалини у знаннях, у світосприйнятті. Під час вивчення учнями наук про природу, суспільство, людину слід органічно поєднувати знання, бо вони повинні не тільки створювати у свідомості підлітків «картину навколишнього світу», але й допомагати ствердити погляди на світ.

В.О.Сухомлинський підкреслював важливість організації спостережень при вивченні фізики, оскільки більшість отриманих на цих уроках знань покладено в основу роботи машин і механізмів. Так, перед вивченням відцентрової та доцентрової сил учні Павлиської школи отримували завдання простежити за виробничими процесами, наприклад, за роботою зерноочисних машин, що надавало можливість пов’язати теоретичні знання з їх практичним використанням, мало дуже важливе значення для успішного оволодіння учнями професією. Значна частина учнів Павлиської школи у процесі виробничого навчання опановувала спеціальностями слюсаря, токаря, тракториста, комбайнера, а вчитель фізики О.О.Філіппов докладно пояснював їм, які фізичні закони застосовуються при виконанні ряду операцій (наприклад, при нарізуванні різі, при обточуванні й розточуванні деталей). Учитель не обмежується лише ілюструванням законів механіки, теплоти, електрики, прикладами з виробництва, а й показував як саме трудівники використовують ці закони для вдосконалення своєї професійної майстерності [4, с.7].

Інтегрована наукова картина світу виникає тоді, коли учень добре усвідомлює, що саме він робить у процесі трудової діяльності, вбачає в ній не лише можливість прикладання фізичних зусиль, а й інтелектуальну діяльність. Тобто картина світу створюється на основі знань, які учні вже отримали, а також завдяки включенню їх у відповідну діяльність де задіяні декілька (чи більша частина) органів відчуття.

На думку В.О.Сухомлинського, важливо щоб учні спиралися на свій практичний досвід у процесі набуття теоретичних знань з основ наук. Він писав, що «вивчення розвитку зернових і овочевих культур завжди ґрунтується на конкретному матеріалі: діти розповідають, як вони готували грунт під посів, які добрива вносили, як доглядали за рослинами, як спостерігали за їх розвитком, який урожай зібрали. При вивченні матеріалу, зв’язаного з тваринництвом, вони розповідають на уроках про догляд за молодняком великої рогатої худоби на колгоспній фермі» [4, с.7].

Усвідомлення школярами необхідності свідомого використання знань у практичній діяльності, а набутого досвіду при вивченні наук, створює у них цілісну картину світу, допомагає зрозуміти значення праці в житті людини. У дітей виникає бажання удосконалювати свою працю, працювати творчо, отримувати задоволення від своєї роботи. Цінним є те, що у Павлиській школі «викладачі фізики, хімії і природознавства, виходячи з власного досвіду, склали певний мінімум таких практичних умінь і навичок, якими повинні оволодіти учні в процесі вивчення теоретичного курсу того чи іншого предмета» [4, с.8]

Тут велика увага приділялася чіткій організації навчальної роботи учнів, а одним із правил стало, щоб усі самостійні, лабораторні та практичні роботи, передбачені програмою, кожен учень виконував індивідуально [4, с.8]. Значну увагу самостійній роботі учнів приділяли математики школи, які прагнули щоб діти самостійно розглядали умови задачі, пояснювали отримані результати. Знання, набуті на уроках математики, школярі уміло використовували під час проведення на місцевості практичних робіт з географії. При цьому математичні знання в свідомості школярів інтегрувалися зі знаннями, отриманими на уроках географії, біології та інших навчальних дисциплін.

Треба зазначити, що В.О.Сухомлинський великого значення надавав урокам трудового навчання, вважав їх важливим етапом у підготовці дітей до життя, до майбутньої трудової діяльності, наголошував на тому, що саме на цих уроках учні набувають умінь та навичок, які потрібні кожній людині в її повсякденному житті. У його школі, починаючи з першого класу, учні оволодівали елементарними вміннями та навичками, що були базовими для подальшого навчання, на основі яких відбувалося формування більш складних умінь і навичок.

Видатний педагог звертав увагу на те, щоб праця дітей будь-якого віку носила суспільно корисний характер. Наприклад, учні першого класу Павлиської школи вирізали з паперу і склеювали пакетики, в які потім збирали насіння квітів та овочів, виготовляли ялинкові прикраси, папки для зошитів тощо. Хлопчики 3-7 класів виготовляли різноманітні речі з деревини і металу: лінійки, штативи, вішалки, ящики для кролів, гайкові ключі та багато іншого. Дівчатка старшокласниці вміли вишити українську сорочку і пошити собі сукню тощо[2].

Історія свідчить, що для Павлиської школи характерним був постійний зв’язок навчальної роботи з життям, а її учні мали широкий кругозір, ґрунтовні, свідомі знання, неабиякі практичні вміння і навички. Такий підхід до організації навчально-виховного процесу дозволяв сформувати у вихо­ванців школи інтегровану наукову картину світу, на базі якої успішно формувався їх світогляд.

Необхідно відзначити, що поняття «наукова картина світу» В.О.Сухомлинський не використовував у своїх працях, але у них широко вживаються поняття, які наближаються до нього за значенням. Наприклад, у роботі педагога «Народження громадянина» знаходимо такі поняття: «картина навколишнього світу», «пізнання світу», «світосприймання», «науковий світогляд», «погляди на світ», «знання про світ» тощо [3].

Отже, проведений аналіз світоглядних засад педагогічної системи видатного вченого дозволяє зробити такі висновки: усвідомлене і якісне засвоєння учнями знань, формування в них картини світу неможливе без зв’язку навчання з життям; справжнє пізнання можливе тільки тоді, коли картина світу розглядається в певній системі, з усіма наявними взаємозв'язками і взаємозалежностями, що сьогодні є ознакою деяких шкільних інтегрованих курсів; для підвищення ефективності процесу формування у школярів наукової картини світу слід навчати їх спостерігати за оточуючим життям, пояснювати його за допомогою отриманих знань, виконувати самостійні роботи; трудове навчання є одним із найбільш важливих чинників, який, зокрема, допомагає школярам зрозуміти природу світу.

Відтак, означені В.О.Сухомлинським ще у минулому столітті проблеми, не втратили своєї актуальності на сучасному етапі розвитку освіти в Україні. Тому подальші пошуки науковців повинні бути спрямовані як на пошуки ефективних шляхів упровадження в навчально-виховний процес школи інтегрованих навчальних предметів, так і на формування на їх основі узагальненої наукової картини світу школярів.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Алерген-специфічна імунотерапія алергічних захворювань
2014 -> Тренінг профілактики алкогольної залежності підлітків
2014 -> Перелік питань до складання екзамену з Педіатрії
2014 -> Управління охорони здоров’Я
2014 -> Перелік питань для аудиторної контрольної роботи №1 розділу “Загальгна мікробіологія
2014 -> Методичні рекомендації для підготовки до підсумкового
2014 -> Перелік тем навчальної дисципліни
2014 -> Перелік питань до складання комплексного кваліфікаційного екзамену з навчальної дисципліни: „Педіатрія”
2014 -> Крок Фармація Мікробіологія 1


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   45


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка