Сила слова у спадщині В



Сторінка20/45
Дата конвертації05.02.2019
Розмір1,9 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   45
Література:

  1. История социальной педагогики: Хрестоматия учеб.: Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Под ред. М.А.Галагузовой. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 544 с.

  2. Мешко О.І., Янкович О.І., Мешко Г.М. Короткий виклад курсу «Історія української школи і педагогіки»: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: ТДПУ, 1998. – 95с. 

  3. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К.: Радянська школа, 1978. – 263с. 

  4. Сухомлинський В.О. Ми продовжуємо себе в дітях // Вибрані твори у 5 т. – К.: Радянська школа, 1977. – Т.5. – С. 578-584. 

  5. Сухомлинський В.О. Народження громадянина// Вибрані твори у 5 т. – К.: Радянська школа, 1977.–Т.3. – С.283-582. 

  6. Сухомлинський В.О. Народження добра // Вибрані твори у 5 т. – К.: Радянська школа, 1977.– Т. 5.– С.217-223. 

  7. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибрані твори у 5 т. – К.: Радянська школа, 1977.– Т. 3. –С.7-279. 

  8. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. – К.: Радянська школа, 1988. – 304с. 

  9. Сухомлинський В.О. Шматок хліба // Вибрані твори у 5 т. – К.: Радянська школа, 1977. – Т.5. – С. 308-316. 

  10. Янкович О.І. Проблеми соціально-педагогічної роботи з сім’єю у творчості В.Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ. Серія: Педагогіка. – 2002. №5. – С.89-92.

Моїсеєв С.О.*

Виховний потенціал самоврядування колективу, виробництва та самообслуговування у педагогічній системі а.с. макаренка

Дивлячись на Україну Вічну з висоти пташиного польоту, доводиться констатувати, що наша Батьківщина переживає скрутні часи. Криза торкнулася не лише таких надзвичайно важливих сфер життя нашої країни як економіка, політика, вертикаль влади, інфраструктура, а, і що особливо прикро, доволі глибоко вражені «керованою іржею» світогляд та ідеологія нації, її духовні коріння, моральні надбання попередніх поколінь та стандарти справжнього щасливого життя людини.

Деструктивні сили світу та наші «доморощені» злочинні угруповання вкладають значний фінансовий, інтелектуальний, технологічний ресурс для того щоб розірвати, роз’єднати, поділити Україну та українців за територією, мовою, політичними уподобаннями, зовнішньополітичним вектором, релігіями, соціальним статусом та поколіннями. Давайте уважно подивимось навколо і переконаємось, що так воно на справді і є. Жінці в «інформаційному суспільстві» з усіх боків кажуть, що вона сама може всього досягти; чоловікам підказують, що жінки та діти це зайвий тягар, який заважає «жити на повну»; дітям нав’язується думка, що батьки їх не розуміють і взагалі вони «предки» та «динозаври», що важко живуть у своєму «Юрському періоді»; у так званому «середньому класі», який усі формують, але ні хто не може його знайти, шепочуть, що всі навколо конкуренти, яких треба розорити, щоб вони не розорили тебе.

З огляду на те, що думка, слово, інформація мають тенденцію до матеріалізації (мудрі казали, що «Словом – зупиняється сонце, словом – руйнуються фортеці») ми маємо, те що маємо. Українці стали більш ізольованими, закритішими, перестали відверто спілкуватись, сховались за залізні двері, відгородились високими парканами, почали мріяти про те, щоб розбагатіти та втекти з цієї «країни жебраків», або хоча б вивчити своїх «чад» у найкращих та найдорожчих університетах світу, як правило, за крадені гроші.

Школа – це дзеркало нашого сучасного життя, і їй притаманні усі ті хвороби та вади, що існують у суспільстві. У контексті окресленої вище проблеми, може не так уже і переконливо виглядає гіпертрофоване захоплення освітянами особистісно орієнтовним, індивідуальним, компе­тент­нісним підходами до вдосконалення навчально-виховного процесу в сучасній школі, без кропіткої розбудови справжнього учнівського колективу.

Україна – благодатна земля, що не перестає дивувати світ своїми талантами та педагогічними геніями. До таких людей, які у вічність несуть любов, надію та віру своєму народові та світу, беззаперечно належить засновник теорії колективного виховання Антон Семенович Макаренко.

Метою статті є уточнення виховного потенціалу дитячого колективу, виробництва та самообслуговування у педагогічній системі А.С. Макаренка.

Хто ви, товариш Макаренко? Могли запитати: вражені керівники іноземних делегацій, що прибули до Радянського Союзу; титуловані вчені від педагогіки та психології, які були роздратовані не відповідністю Їхніми теоретичними положеннями, Його практикою роботи; обурені педагоги загальноосвітніх навчальних закладів, що сповідували принципи індивідуалізації та гуманізації навчально-виховного процесу; здивоване сучасне покоління «Пепсі».

Усім цим «фахівцям» та «пересічним мешканцям», з висот історичного прогресу людства, доцільно відповісти – це Людина, яка випередила час, це Геній від педагогіки, спадок якого народи провідних країн світу будуть вивчати та переосмислювати століттями.

Геній А.С. Макаренка проявлявся у тому, що до його колонії ім. М.Горького та згодом комуни ім. Ф.Е. Дзержинського потрапляли безпритульні діти з кримінальним досвідом та розбещена «золота молодь» впливових батьків, з якими вони ні чого не могли зробити, а виходили гідні сім’янини, громадяни, працівники та військові Великої країни, яку боявся та поважав увесь світ. Перечитуючи семитомник Антона Семеновича, дивуєшся жахливим умовам, в яких він починав працювати, а також педагогічної та соціальної запущеності дітей, які потрапляли до його виховних закладів.

З чого починався шлях у вічність талановитого педагога? З колишньої розкраденої царської колонії під Полтавою, яку за часів громадянської війни з великими складнощами вдалось привести до ладу. Описуючи свої враження від перших днів роботи у колонії, Антон Семенович малював наступну картину: «Пустинний ліс, що оточував нашу колонію, порожні коробки наших домів, десяток складних ліжок, сокира і лопата в якості інструменту та півдесятка вихованців, що категорично не сприймали не тільки нашу педагогіку, але і всю культуру людства…» [1, с.12]. Взагалі перші місяці існування колонії були для її педагогічного колективу періодом відчаю та безсильної напруги. Описуючи ситуацію, Макаренко пише: «Колонія все більше і більше приймала характер притону злочинців та крадіїв, у відношенні вихованців до вихователів все більше простежувався тон постійного знущання та хуліганства. При виховательках уже почали розповідати похабні анекдоти, грубо вимагали подачі обіду, кидалися тарілками у їдальні, демонстративно гралися «фінками» та глумливо розпитували, скільки у кого є добра…» [1, с.14].

Читаючи описання перших кроків роботи Антона Семеновича з безпритульними у колонії ім. М. Горького, аж не віриться, яких педагогічних висот можна досягти з цими обездоленими, нещасними, ні кому не потрібними дітьми. Переходячи у 1935 році на інспекторську посаду, Макаренко залишив Радянському Союзу та світу унікальний виховний заклад – «Комуну Сонця, Добра, Надії і Справедливості».

Не претендуючи на всеохоплюючий опис досягнень комуни ім. Ф.Е. Дзержинського, наведемо лише найбільш вражаючи для освітянина ХХІ століття результати її роботи:



  • комунари працювали на унікальному для радянської промисловості оптичному заводі, що був побудований на гроші зароблені вихованцями та силами вихованців. Фотоапарат «ФЕД» був надзвичайно складним та високотехнологічним пристроєм, що складався з 300 деталей з точністю їх обробки до 0,001 мм;

  • з комуни виходили люди з повною середньою (десятирічною) освітою та кваліфікацією 5-7 розряду;

  • комуна відмовилась від державного бюджету і перейшла на самооплатність. Комунари мали можливість не тільки утримувати завод, гуртожиток, весь побут, їжу, одяг, школу повністю, а і перераховувати на рахунки держави по 5 мільйонів карбованців на рік;

  • завдяки господарському розрахунку комунари могли витрачати на рік 200 тисяч карбованців на літні походи, 40 тисяч – на квитки у харківські театри; могли дозволити платити додаткові стипендії своїм випускникам, купувати їм квартири та давати солідне придане для подружнього життя [2].

Намагаючись усвідомити ці вражаючи результати, виникає цілком зрозуміле питання: «За рахунок чого це все було зроблено та досягнуті такі фантастичні показники»?

Уважно аналізуючи праці геніального педагога, помічаються центральна роль дитячого колективу у його педагогічній системі.

Колектив видатний педагог розглядав, як цілеспрямований комплекс осіб, організованих, що мають органи колективу. Під первинним колективом доцільно розуміти такий колектив, в якому окремі його члени перебувають у постійному діловому, товариському, побутовому та ідеологічному об’єднанні, – вважав А.С. Макаренко [2, с.148].

Необхідно відзначити, що первинні дитячі колективи можуть бути створені за ознаками провідної діяльності (навчальної, виробничої, проведення певного заходу, акції) та віку (одновікові та різновікові). Багаторічний досвід роботи переконав Антона Семеновича, що для його закладів найбільш оптимальна наступна організаційна будова комунарського колективу: поділ відбувається на загони за виробничою ознакою; величина загону може коливатись від 7 до 15 осіб (якщо менше, то виникають міцні дружні зв’язки, а якщо більше, то колектив розпадається на мікрогрупи); бажано, щоб загін був розміщений в окремій спальні та якомога більше часу проводив разом; актив колективу повинен бути рівномірно розподілений між усіма загонами, його треба спеціально посилати у відсталі загони; коли колектив організаційно і дисциплінарно склався, створено точний режим і здорові традиції, тоді надзвичайно корисно організовувати мішані вікові загони [2, с.10].

Головним принципом у керуванні розвитком дитячого колективу А.С. Ма­ка­ренко вважав рух уперед. Становлення справжнього дитячого колек­тиву, на думку видатного педагога, повинно пройти три стадії (таблиця 1).


Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Алерген-специфічна імунотерапія алергічних захворювань
2014 -> Тренінг профілактики алкогольної залежності підлітків
2014 -> Перелік питань до складання екзамену з Педіатрії
2014 -> Управління охорони здоров’Я
2014 -> Перелік питань для аудиторної контрольної роботи №1 розділу “Загальгна мікробіологія
2014 -> Методичні рекомендації для підготовки до підсумкового
2014 -> Перелік тем навчальної дисципліни
2014 -> Перелік питань до складання комплексного кваліфікаційного екзамену з навчальної дисципліни: „Педіатрія”
2014 -> Крок Фармація Мікробіологія 1


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   45


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка