Сила слова у спадщині В



Сторінка35/45
Дата конвертації05.02.2019
Розмір1,9 Mb.
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   45
Література:

  1. Сухомлинський В.О. Роль особи вчителя в духовному житті колективу та особистості // Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 ти тт. – К.: Рад.шк., 1977. – Т. 1.– 654 с.

  2. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором // Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 ти тт. – К.:Рад. шк.., 1977.– Т. 4.– 639с.

Слюсаренко Н.В.*

Василь Сухомлинський і система трудового виховання учнів


Павлиської школи

У другій половині ХХ століття одним із видатних вітчизняних педагогів був В.Сухомлинський – директор Павлиської школи, що на Кіровоградщині, заслужений учитель УРСР, Герой Соціалістичної Праці, кандидат педагогічних наук, член-кореспондент АПН СРСР.

Василь Олександрович значну увагу приділяв проблемам трудового виховання учнів; вважав його важливим елементом розумового, морального, естетичного та фізичного виховання.

Педагог виділив та обґрунтував принципи трудового навчання, а саме: єдність трудової культури і загального розвитку (морального, розумового, естетичного, фізичного); розкриття, вияв, розвиток індивідуальності у праці; висока моральна сутність праці, її суспільно корисна спрямованість; раннє залучення до продуктивної праці, трудове життя в дитинстві й отроцтві; різноманітність видів праці; постійність, безперервність праці; риси продуктивної праці дорослих у дитячій праці; посильність дитячої праці; наступність змісту трудової діяльності, умінь і навичок; творчий характер праці, поєднання зусиль розуму і рук; загальний характер продуктивної праці; єдність праці й багатогранного духовного життя; розуміння і відчуття залежності життєвих благ і культурних цінностей, які дістає людина, від її особистої участі в загальній праці 5, с. 166-169.

Крім того він здійснив класифікацію праці школярів за такими ознаками: за суспільною значимістю; за співвідношенням навчальної і виховної мети; за роллю і місцем у здійсненні розумового, морального, естетичного, фізичного виховання, політехнічної освіти; за співвідно­шенням розумових та фізичних зусиль; за характером знарядь праці; за результатами трудової діяльності; за оплатою 10.

В.Сухомлинський був переконаний, що підготувати людину до праці можна, якщо дати їй відповідні практичні уміння і навички та забезпечити належну професійну підготовку. Досягти цієї мети можна за умов поетапної реалізації завдань трудового виховання. Передусім, слід дбати про психологічну підготовку молоді до праці. Із цього приводу педагог писав: «Готовність до продуктивної праці включає в себе уміння трудитися розумово, здатність постійно розвивати свій розум, застосовувати його до творчого розв’язання трудових завдань. Психологічна готовність до праці, про яку останнім часом так багато говорять, саме і є переконанням людини в тому, що в майбутньому трудовому житті зусилля її рук будуть підкорені розуму, творчому задуму» 7, с. 54.

Практичну підготовку до трудової діяльності педагог пропонує розпочинати з робіт, для виконання яких використовуються прості інструменти. Це, на його думку, не лише формує трудову майстерність,
а й розвиває розум, нахили, здібності дітей 6, с. 72.

Тобто В. Сухомлинський бачив прямий зв’язок між фізичною працею і розвитком розумових здібностей людини. У своїй праці «Серце віддаю дітям» він пише: «Широкий простір для розвитку розумових і фізичних сил відкривається у фізичній праці. Не можна уявити повноцінного щасливого дитинства без того, щоб трудова діяльність не одухотворялася радісними, хвилюючими почуттями. Досвід переконує, що фізична праця для маленької дитини – це не тільки набуття відповідних умінь і навичок, не тільки моральне виховання, а й безмежний, надзвичайно багатий світ думок. Цей світ пробуджує моральні, інтелектуальні, естетичні почуття, без яких неможливе пізнання життя, а отже, – й навчання» 8, с. 125.

Педагоги Павлиської школи в юнаків і дівчат змалку виховували готовність і повагу до фізичної праці, але намагалися, щоб вона була «пов’язана з інтелектуальним задумом, в здійсненні якого молода людина сама бере участь». Як наслідок, «16-18 літні юнаки та дівчата охоче брали участь у будівництві приміщення колгоспної тваринницької ферми: викидали лопатами по кілька кубометрів землі щодня» 3, с.396-397. Позитивне ставлення молоді до фізичної праці легко пояснити, бо вони намагалися за всяку ціну досягти своєї мети, втілити в життя свої задуми.

Видатний педагог висловлював думку, що в житті кожної дитини має бути «одухотворена думкою фізична праця». Цю ідею було втілено на практиці в Павлиській школі, де на «улюблену працю» спеціально планували години. Уже в 2 класі раз на тиждень у школярів була година, коли вони «робили ту справу, яка володіла їхніми думками і почуттями». В 3-4 класах на «улюблену працю» відводили 2 години 8, с. 126. Години «улюбленої праці» надавали школярам можливість вільно обирати справу до вподоби, а отже, робити перші кроки на шляху вільного і свідомого вибору майбутньої професії.

В. Сухомлинський був переконаний, що «праця, в основі якої лежить дослідна, дослідницька мета, не тільки поглиблює знання, а й формує діяльний, творчий розум». Він писав, що дитина має набути «досвіду такої праці», адже лише за таких умов у неї може бути сформована «здатність бачити в кожному ділі його інтелектуальну сторону, уміння знаходити все нові й нові можливості для поєднання зусиль розуму і рук» 7, с. 69.

Важливо, що в Павлиській школі педагоги прагнули, щоб у процесі пізнання діти підходили до фактів і явищ без готових, передчасно завчених висновків. Тут дослідницький характер мали багато видів праці. Це робота на навчально-дослідній ділянці, у майстерні, робочій кімнаті, лабораторії та ін. 9, с. 111. Дослідна праця надавала учням можливість самостійно висувати гіпотези, приймати рішення, скеровувати свою діяльність у необхідне русло, вимагала відповідального ставлення до роботи.

Директор школи звертав увагу педагогічного колективу на те, що знання самі по собі не можуть захопити школярів, а «стають бажаним надбанням маленької людини за умови, що вони – засіб досягнення творчої, трудової мети» 8, с. 126.

На жаль, сучасна школа подекуди спрямовує свої зусилля лише на нагромадження дітьми певної суми знань, не враховуючи висновки видатного педагога, який застерігав: «Небезпека перетворення знань у мертвий вантаж виникає саме в молодших класах, коли за своїм характером розумова праця найбільше пов’язана з набуттям нових умінь і навичок. Якщо ці вміння і навички тільки засвоюються і не застосовуються на практиці, навчання поступово виходить за сфери духовного життя дитини, неначе віддаляється від її інтересів і захоплень. Прагнучи запобігти цьому явищу, вчитель дбає, щоб кожна дитина творчо застосовувала свої вміння і навички 8, с. 127.

З огляду на те, що за навчальним планом учні Павлиської школи мали змогу лише раз на тиждень працювати в шкільній майстерні, а також на те, що «програмна праця» не могла задовольнити багатогранні інтереси і запити дітей, В. Сухомлинський великого значення надавав гуртковій роботі. Він вважав, що вона надає можливості кожному вихованцю «протягом тривалого часу випробовувати свої задатки, здібності, виражати в конкретній справі свій нахил, знаходити улюблену працю» 4, с. 570.

На його думку, гуртки потрібні для поєднання праці й інтелекту­ального життя, для насичення вільного часу школярів «діяльністю великої духовної значимості». Без гуртків директор школи не уявляв ні інтелектуального, ні емоційно-естетичного виховання учнів. У його школі вже в 3-4 класах хлопці і дівчата починали відвідувати гуртки.

В.Сухомлинський визнавав, що дитині потрібен «тривалий період шукання самого себе», а тому не обмежував її вибір, надавав можливість самостійно обрати справу до вподоби. Він писав: «Поспішність вихователя в цій справі неприпустима. Не можна «прикріпляти» підлітка до того чи іншого гуртка. Але не можна й віддавати стихії складний процес самоутвердження в праці. Треба запалити в кожному серці вогник захоплення, одухотворення працею. Це означає допомогти підліткові докласти рук до такої справи й таким способом, щоб вони стали вчителем розуму 4, с. 571.

Праця в гуртках Павлиської школи теж мала дослідницький характер, бо в іншому випадку вона могла перетворитися в одноманітний і на­бридливий обов’язок. Так, у школі було кілька гуртків юних селекціонерів і ґрунтознавців. Гуртківці (хлопці й дівчатка) виконували таку роботу: відбирали насіння для висівання, збирали й зберігали місцеві добрива, вносили їх у ґрунт, перекопували ділянки, втілювали у життя свої дослідницькі задуми 4, с.572.

До того ж у школі було створено кілька куточків творчої праці з радіотехніки, електроніки, біохімії, ґрунтознавства, гібридизації, працюючи в яких учні мали можливість долучитися до різних видів діяльності та порівняти свої уявлення про ту чи іншу справу з реальною картиною. У куточках творчої праці школярі перетворювалися на мислителів й дослідників. Тут вони робили власні відкриття, переживали глибоке здивування та благоговіння перед досягненнями людства. Тут вони випробовувати свої сили та розвивали інтерес до певної діяльності або робили висновок, що вона їм не підходить 1.

Таким чином, маємо констатувати, що система трудового виховання учнів Павлиської школи, створена В.Сухомлинським, була досить дієвою для формування у школярів відповідального ставлення до праці, активної життєвої позиції, сприяла вільному і свідомому вибору ними своєї майбутньої професії, свого життєвого шляху, а головне – виховувала позитивне ставлення до будь-якої праці. Останнє є найважливішим, бо школа має «збудити в молоді постійний потяг до праці, причому такий сильний, щоб вихованець соромився власного байдикування, з презир­ством ставився до ледарів і дармоїдів, не уявляв без праці свого життя» 2, с. 39-40.




Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Алерген-специфічна імунотерапія алергічних захворювань
2014 -> Тренінг профілактики алкогольної залежності підлітків
2014 -> Перелік питань до складання екзамену з Педіатрії
2014 -> Управління охорони здоров’Я
2014 -> Перелік питань для аудиторної контрольної роботи №1 розділу “Загальгна мікробіологія
2014 -> Методичні рекомендації для підготовки до підсумкового
2014 -> Перелік тем навчальної дисципліни
2014 -> Перелік питань до складання комплексного кваліфікаційного екзамену з навчальної дисципліни: „Педіатрія”
2014 -> Крок Фармація Мікробіологія 1


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   45


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка