Тактична медицина


Медичне забезпечення бійця



Скачати 191,79 Kb.
Сторінка3/18
Дата конвертації05.02.2019
Розмір191,79 Kb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
Медичне забезпечення бійця

У кожного бійця має бути індивідуальна аптечка ( типу IFAK), яка розміщується в однаковому місці у бійців в кожному підрозділі( бо нам треба знати де вона розміщена у пораненого, так як у нас, бо надаємо ми допомогу засобами пораненого). Може розміщуватись на нозі, на поясі.

В кожного бійця має бути 2 джгута( чи турнікета) для зупинки критичної кровотечі. Це можуть бути гумові джгути Есмарха або турнікети

Турнікет складається з пряжки з двума прорізами, стропи, яка гладка з однієї сторони, а липка з іншої., вороток, затискачі( бокові, або в вигляді скоби), бірка для напису часу накладання турнікета.

Один джгут , як правило розміщується десь зверху на передній поверхні грудей( на розгрузці), а інший – ближче до пояса, знизу, в легкодоступному місці. Таке розміщення умовно називають «трикутником життя.

Турнікет для верхньої кінцівки має бути складений в кільце( або петлю), для того щоб змогти його вдягнути однією рукою. Так він називається споряджений.

Для ноги навпаки турнікет має лежати розправлений( без петлі).

В індивідуальну аптечку бійця входять засоби, щоб забеспечити надання первинної домедичної допомоги при важких, смертельних пораненнях. А саме:

Для зупинки критичної кровотечі:

- турнікети – 2 шт.

- бинти, кровоспинні бинти( з Целоксом, Combat Gauze)

- бандаж ізраїльський

Для відновлення прохідності дихальних шляхів:

- Трубка назофарингеальна( носогорлова) або рото горлова трубка

Для ліквідації пнемоторакса:

-Оклюзійна наліпка( грудна наліпка) - Halo

- Декомпресійна голка

Також можуть бути додаткові засоби – шина SAM, термоковдра, косинка, маркер.



Червона зона

Це територія, де йдуть бойові дій, де максимально є небезпека для життя. Тому пересуваємося тут максимально приховано, лежачи. Надання медичної допомоги тут також обмежене – лише зупинка критичної кровотечі за допомогою притискання( де не можемо накласти джгут), накладання джгута і переведення пораненого в стабільне положення, якщо ми не будемо зараз його евакуйовувати.

Якщо боєць побачив пораненого він має повідомити командира, колег, що є поранений і продовжувати виконувати бойове завдання. По можливості встановити голосовий контакт з пораненим, дізнавшись чи поранений в свідомості, чи може допомогти собі сам і чи може повзти( пересуватися). Висуватися до пораненого можливо тільки після наказу командира і встановленні вогневої і тактичної переваги над противником. Як правило, створюється група евакуації і група прикриття( кількість чоловік в яких залежить від кількості людей в підрозділі), в цю групу не входить та людина, що побачила пораненого( так як він єдиний, який знає все про пораненого – коли відбулось поранення, характер поранення, його стан)

Є такий алгоритм приближення до пораненого:

КОКС – К(контроль) – контроль над місцем поранення. Бойовий медик перш за все солдат. Не можливо лікувати і воювати одночасно. Вигукнути – «Поранений», щоб повідомити командира і той зміг запросити підтримку піхоти та медиків. Дайте знак пораненому, щоб він відкрив вогонь у відповідь або знайшов укриття, якщо він у змозі це зробити. Дайте знати пораненому що він має зробити.,

О(оцінка ) – оцінка тактичної ситуації і небезпеки для Вас і пораненого.

К(комунікація)побратиму і командиру,

С( сортування) – надавати допомогу пораненим треба в порядку пріоритетності( система світлофора – червоний( критичні кровотечі), жовтий( порушення прохідності ДШ), зелений( утруднене дихання)).

Сам боєць, при виникненні поранення, має оцінити наявність у себе критичної кровотечі і зупинити її.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка