Тесленко микола миколайович


Морфологічні зміни в тканині підшлункової залози при ХП



Сторінка22/34
Дата конвертації04.02.2019
Розмір9,3 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   34
4.3 Морфологічні зміни в тканині підшлункової залози при ХП.

П ри мікроскопічному дослідженні інтраопераційно видаленої тканини ПЗ у всіх досліджуваних спостереженнях спостерігається часткова або повна атрофія ацинарної тканини (рис. 4.14). Поряд із часточками звичайної будови зустрічаються часточки залози різних розмірів. У збережених ацинусахекзокринні панкреоцити конусоподібної форми з базально розташованими округлими ядрамипомірно сприймають основні барвники слабо або помірно вираженою реакцією на дезоксинуклеопротеїди (ДНП). Цитоплазма ациноцитів з вираженою базофілією при реакції Брашеінтенсивно забарвлюється в специфічний рожево-червоний колір з наявністю великих гранул, що містятьрибоксинуклеопротеїди (РНМ). Частина клітин з ознаками вакуольної дистрофії.



Псевдочасточки, сформовані в результаті міжчасточкового тавнутрішньочасточкового фіброзу, малих розмірів з метаплазієюацинарного епітелію в більш примітивний протоковий і формуванням ацинодуктулярнихструктур у вигляді первинних вивідних проток. Протоки дрібні з розширеними просвітами, метаплазований епітелій сплощений з округлими базофільними ядрами й слабо базофільною цитоплазмою (рис. 4.15). Гістохімічно метаплазованіациноцити з помірною проліферативною та синтетичною активністю. Базальна мембрана епітелію тонка, безперервна, помірно ШИК-позитивна.

Ендокринні острівці округлої форми, різні за величиною, у 20% спостережень відзначається їх укрупнення. У ділянках атрофії ацинарної тканини має місце зближення острівців (рис. 4.16). Ендокриноцити округлої, рідше полігональної форми. Цитоплазма клітин ацидофільна з помірною або вираженою реакцією на РНП. Округлі базофільні ядра зі слабо або помірно вираженою реакцією на ДНП.

У збереженій ацинарній тканині вставні протоки ацинусів вистелені сплощеними епітеліоцитами з овальним базофільним ядром з помірною реакцією на ДНП і еозинофільною цитоплазмою, зі слабко вираженою реакцією на РНП. Одношаровий кубічний епітелій міжацинозних і внутрішньочасточковихпротокіз крупними ядрами, що добре сприймають основні барвники ядрами з помірною або вираженою реакцією Фельгена-Россенбека. Цитоплазма клітин гістохімічно зі слабо вираженою синтетичною активністю (рис. 4.17). Пучки сполучнотканинних волокон внутрішньочасточкової строми тонкі, помірнофуксинофільні, виглядають роз'єднаними за рахунок набряку, поміж зустрічаються нечисленні лімфоцити, гістіоцити, нейтрофіли та фібробласти зі слабо вираженою проліферативною та помірною синтетичною активністю (рис. 4.18).





Слизова оболонка між часточкових проток і загальної протоки ПЗ покрита високим призматичним епітелієм з базофільними ядрами з інтенсивною реакцією Фельгена-Россенбекай ацидофільною цитоплазмою з вираженою реакцією Браше. Базальна мембрана епітелію тонка, слабо ШИК-позитивна тафуксинофільна. Власна сполучнотканинна пластинка слизової оболонки набрякла зі слабо фуксинофільними тонкими сполучнотканинними волокнами. Частина між часточкових протоккістоподібно розширена, виконані детритом, у складі якого визначаються пласти десквамованого епітелію, поліморфноядерні лейкоцити, білкові шаруваті маси, зустрічаються інтенсивнобазофільніглибчатікальцифікати. Слизова оболонка з осередковою десквамацією та проліферацією епітелію, у частині полів зору із сосочкоподібними утвореннями, локусами виявлення та деструкції базальної мембрани (рис. 4.19). В осередках проліферації епітеліоцитів відзначається інтенсивна реакція на ДНП в ядрах. Стінка проток з надмірним розвитком фуксинофільних колагенових волокон.


Міжчасточкова та перидуктальна строма надлишково розвинені, представлені товстими грубими пучками колагенових волокон, інтенсивно забарвлюються пікрофуксином у цегляно-червоний колір. Простори між волокнами дещо розширені за рахунок набряку основної речовини, у якій зустрічаються переважно фібробласти з помірною синтетичною та слабо вираженою проліферативною активністю, нечисленні фіброцити зі слабкою інтенсивністю реакції на РНП у цитоплазмі та реакцією на ДНП в ядрі, а також поодинокі лімфоцити, макрофаги, тканинні базофіли, еозинофіли. У частині спостережень зустрічаються ділянки ліпоматозу. В усіх спостереженнях переважно навколо великих і середніх проток, рідше периваскулярно і периневрально, зустрічаються осередкові запальні інфільтрати з лімфоцитів, плазмоцитів, гістіоцитів. У частині полів зору запальна інфільтрація поширюється на паренхіматозні структури та нервові стовбури. В одному спостереженні в стромі сформовані лімфоїдні фолікули. Тонус внутрішньочасточкових капілярів знижено, просвіти паретично розширені. Ендотелій частини судин десквамований і візуалізується у вигляді скупчень у їх просвіті. В інших капілярах виявляється різко виражена проліферація ендотеліоцитів зі слабо вираженою реакцією Браше в цитоплазмі та помірною реакцією Фельгена-Россенбека в ядрі. Базальна мембрана капілярів дещо набрякла, слабо ШИК-позитивна.Гладком'язові клітини помірнодистрофізовані, зі слабо вираженою проліферативною та синтетичною активністю. Венули зі зниженим тонусом стінки, місцями з колбоподібною дилатацією, наявніосередковістоншення танекрози, з виходом плазми й формених елементів крові в периваскулярний простір. Ендотеліоцити вену сплощені, місцями з каріопікнозом або каріолізисом з негативною реакцією на ДНП. Базальна мембрана при ШИК-реакції тонка, безперервна, у ділянках некрозу базальнамембрана осередково не візуалізується. У просвітах деяких капілярів і вену візуалізується агрегація еритроцитів і тромбоцитів, зустрічаються поодинокі дрібні тромби.

Розташовані в часточок ПЗ покручені, петлясті артеріоли з ознаками парціального гіпертонусу з різким звуженням просвіту й типовою акомодацією ендотеліоцитів, осередковою їх десквамацією. У ділянках поза спазму вони сплощені, витягнуті ендотеліальні клітини з округлим базофільним ядром з помірною реакцією на РНП. У частині артеріол просвіт дистонічно тапаретично розширено, ендотелій з ознаками проліферації, клітини гладеньких м'язів судинної стінки з явищами гіперплазії та гіпертрофії. ШИК-позитивна судинна базальна мембрана стовщена, разволокнена, а в ділянках спазму з вогнищами деструкції.Дрібні та середні артерії фіброзованоїміжчасточкової строми помірнокровенаповнені, зі звуженим просвітом і стовщеною стінкою з ознаками набряку та часткового розволокнення. Периваскулярно надлишково розвинені пучки фуксинофільних колагенових волокон (цибулинний фіброз). У частині спостережень артерії з ознаками спазму з розташуванням ендотеліоцитів у вигляді частоколу зі слабо вираженою проліферативною та синтетичною активністю. Судинна базальна мембрана при ШИК-реакції гофрована, виражена нерівномірно. Підендотеліальний шар дещо розширений, помірно ШИК-позитивний.

У середньому шарі судин спостерігається гіпертрофія та гіперплазія гладком'язових клітин. Між гладком'язовими клітинами визначаються надлишково розвинені фуксинофільні колагенові волокна та тонкі еластичні волокна, що формують на кордоні із зовнішньою оболонкою добре розвинену зовнішню еластичну мембрану. Зовнішня оболонка представлена набряклою пухкою волокнистою сполучною тканиною з наявністю дрібних судин, що живлять її стінку. У стінках дрібних артерій та артеріол зустрічаються вогнища мукоїдного набухання йфібриноїдних змін. Периваскулярні простори розширені за рахунок накопичення набряклої рідини (рис. 4.20).



Міжчасточкові вени розширено, надлишково кровенаповнені з вогнищевими периваскулярними крововиливами. Ендотеліоцити витягнуті, сплощені, зі слабо вираженою синтетичною та помірною проліферативною активністю, осередководесквамовані. ШИК-позитивна судинна базальна мембрана дещо розволокнена, місцями містить уривчастий характер (рис. 4.21). Лімфатичні капіляри, розташовані навколо збережених ацинусів та острівців, мають щілинну форму, лімфатичні судини розширені, переповнені лімфою. Сплощені ендотеліоцити зі слабо вираженою реакцією на ДНП в ядрі та на РНП у цитоплазмі.

Розташовані уфіброзованійміжчасточковійстромі нервові ганглії покриті фуксинофільною сполучнотканинною капсулою, що віддає прошарки сполучної тканини, які проникають у паренхіму вузла. Нервові стовбури з огрубінням і стовщенням за рахунок набряку й фіброзу мієлінових оболонок. Цитоплазма клітин набрякла з інтенсивною реакцією на РНП, помірнобазофільні ядра веретеноподібної форми зі слабо вираженою реакцією на ДНП. Периневральний простір розширений за рахунок набряку.У частині спостережень зустрічаються осередки некрозу паренхіми й у всіх досліджених випадках − ділянки деструкції фіброзованої строми. У вогнищах некрозу паренхіми рисунок будови ацинусів стертий за рахунок дискомплексаціїациноцитів. Межі епітеліоцитів не визначаються, у набряклій цитоплазмі реакція на РНП не виражена. Ядра пікнотичні або не візуалізуються зі слабо вираженою або негативною реакцією на ДНП.Просвіт центроацинознихпроток спадаючий. Епітеліальна базальна мембрана при ШИК-реакції з локусами деструкції або не визначається. У вогнищах некрозу ацинусів і прилеглих ділянках судини мікроциркуляторного русла паретично розширені, повнокровні з адгезією та агрегацією тромбоцитів, еритроцитів, еритростазом з різним ступенем гемолізу.Клітини капілярної стінки в стані важкої дистрофії та некробіозу, ендотелій з локусами десквамації.

Відзначається плазматичне просочування та фокальний або тотальний фібриноїдний некроз судинної стінки з виходом еритроцитів у міжацинарну строму та цитоплазму ушкоджених панкреоцитів. Фокуси ацинарного некрозу оточені демаркаційним запальним валом, у складі якого візуалізуються переважно нейтрофільні лейкоцити, а також макрофаги, фібробласти, лімфоцити, поодинокі базофіли та плазмоцити. У зонах некрозу фіброзованоїміжчасточкової строми колагенові волокна з ознаками деструкції та фрагментації, вони різко еозинофільні, при фарбуванні пікрофуксином за Ван Гізоном фарбуються в жовтий колір, при ШИК-реакції різко позитивні. Основна речовина візуалізується як ШИК-позитивний матеріал, унаслідок його розпаду та накопичення плазмових білків і глікозаміногліканів. Міжчасточкові артерії з парціальним або тотальним фібриноїдним некрозом стінки з руйнуванням еластичних мембран і гладком'язових клітин, у частині спостережень з виходом еритроцитів у навколишні тканини та осередковою геморагічною інфільтрацією некротизованої строми (рис. 4.22).



Паралельно з гострими деструктивними змінами в тканині ПЗ відзначаються ознаки репаративного процесу − по периферії ділянок некрозу виявляються окремі острівці грануляційної тканини, які місцями зливаються між собою. У частині полів зору некротизована тканина повністю заміщається грануляційною тканиною, яка дозріває, та представлена фуксинофільними колагеновими волокнами, що складаються в тонкі пучки, розташовані без певної орієнтації. Між ними визначаються численні синтетично та проліферативно активні фібробласти, макрофаги, нечисленні поліморфноядерні лейкоцити, лімфоцити, а також новостворені судини капілярного типу (рис. 4.23). Ендотеліоцити, що вистилають судини, витягнутої форми, з подовженим базофільним ядром, з помірною реакцією на ДНП і з помірним вмістом РНП у цитоплазмі. Судинна базальнамембрана при ШИК-реакції тонка, безперервна.







У частині спостережень у зоні попередніх некрозів сформовані псевдокісти без епітеліального вистилання, стінка їх представлена фіброзною тканиною та внутрішнім шаром грануляційної тканини. У просвіті кісти візуалізується еозинофільний секрет, тканинний детрит, з наявністю еритроцитів і лейкоцитів (рис. 4.24).



Каталог: upload -> redakt -> diser roboty
diser roboty -> Показатели эт-1 у обследованных больных с различным стажем работы
diser roboty -> Обґрунтування медико-організаційної моделі охорони та підтримки грудного вигодовування в закладах первинної допомоги сільської місцевості
diser roboty -> Особливості патогенезу та морфогенезу запальних захворювань пародонта
diser roboty -> Ліпосомальної форми фосфатидилхоліну
diser roboty -> Алайя ламіа (043. 3) Дисертація оптимізація консервативного лікування пролапсу геніталій у жінок у перименопаузі
diser roboty -> Морфофункціональні особливості кровоносних судин нащадків при тютюнопалінні батьків
diser roboty -> Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Клименко Вікторія Анатоліївна
diser roboty -> Михайленко в о л о димир Леон і дович Гігієнічна оцінка впливу екологічних факторів довкілля на здоров'я дітей сільської місцевості півдня України Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
diser roboty -> Т. В. Фролова загальна характеристика роботи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   34


База даних захищена авторським правом ©medicua.org 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка